15 лютого уряд передав до Верховної ради зміни до державного бюджету на 2015 рік (законопроект №2147 від 16.02.2015 р.). Відповідно до пояснювальної записки, даний варіант змін до бюджету базується на попередніх домовленостях між Україною та МВФ.

Попри критику бізнесу, експертного середовища наприкінці 2014 року податкових та бюджетних ініціатив уряду, зміни до бюджету на 2015 рік ніяк не вирішують проблему завищених бюджетних надходжень та необґрунтованих видатків. Для прикладу, зміни передбачають зростання дохідної частини бюджету до 498 млрд грн, що на 134,4 млрд грн більше від 2014 року. Навіть з урахуванням інфляції у 26% досягнути такого небаченого зростання доходів нереально. Додаткове надходження до бюджету планується за рахунок збільшення ПДВ (вироблених в Україні товарів на 4,9 млрд грн, ввезених – на 8,9 млрд грн), податку на прибуток підприємств на 2,3 млрд грн, ввізного мита – на 2,1 млрд грн, рентної плати – на 9,1 млрд грн. Це при тому, що у попередній редакції бюджету було закладено суттєве зростання доходів у порівнянні з бюджетом 2014 року.

Проте, відповідно до інформації Міністерства фінансів України, у січні-грудні 2014 року державний бюджет України отримав 356,9 млрд грн, що на 17,7 млрд грн, або на 5,2% більше за 2013 рік, у співставних умовах (без врахування відшкодування ПДВ у сумі 6,9 млрд грн по спеціальному фонду державного бюджету за рахунок випуску ОВДП) більше на 24,6 млрд грн, або на 7,3%. Це ще раз підтверджує, що необґрунтованість зростання дохідної частини на 37%.

Бюджетними змінами хоч і передбачається скорочення обсягів випуску ОВДП з 31,5 млрд грн до 29,7 млрд грн, проте передбачається з цієї суми 10,7 млрд грн на компенсацію збитків від постачання природного газу в район проведення антитерористичної операції (АТО) в обмін на зазначені облігації акцій додаткової емісії публічного акціонерного товариства «Нафтогаз України». Викликає сумніви обґрунтованість даної суми з огляду на невизначеності меж проведення АТО.

Змінами до держбюджету передбачається зменшення виплати НБУ свого прибутку до бюджету з 65,4 млрд грн до 60,5 млрд грн. Для НБУ така сума є дуже великою, тому існує ймовірність виконання зобов’язань НБУ за рахунок емісії, що знову ж таки призведе до інфляції.

Варто зазначити, що податкові зміни, прийняті наприкінці 2014 року, не створюють сприятливий клімат для розвитку підприємництва. Посилює цю тенденцію і війна на сході країни, а при плануванні доходів зупинка економічної діяльності підприємств на цій території, і відповідно, зменшення податкових надходжень не враховується. Нереалістичний план по надходженню до бюджету підвищує ризик невиконання бюджету, що в свою чергу може призвести до девальвації через зростання гривневої емісії.

Передбачається зростання видаткової частини бюджету та кредитування на 35,6 млрд грн у зв’язку з девальвацією національної валюти та поточним розвитком економіки. Таке зростання забезпечується за рахунок:

• збільшення видатків пов’язано з державним та гарантованим державою боргом на 21 539,6 млн грн у зв’язку з девальвацією національної валюти;
• 15323,3 млн грн направляються на забезпечення соціального захисту населення, у тому числі 12473,3 млн грн – на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг та 2850 млн грн – на надання адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та зони АТО;
• 554 млн грн – на Міністерство енергетики та вугільної промисловості, у тому числі на реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості – 353,4 млн грн (у зв’язку з відміною субвенції), для погашення простроченої заборгованості із заробітної плати – 200 млн грн;
• 561 млн грн – на Міністерство закордонних справ, у тому числі на функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ – 407 млн грн;
• 930,0 млн грн – виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії для реалізації проектів «Циклон-4» та «Створення Національної супутникової системи зв'язку»;
• 106 млн грн – на Міністерство оборони, на утримання українських миротворчих контингентів (персоналу);
• 907 млн грн – на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру;
• майже 1 млрд грн – на Міністерство інфраструктури, з яких 700 млн грн – на виконання кредитів за борговими зобов’язаннями;
• 12 млн грн – для забезпечення належних та безпечних умов для роботи судів, переміщених з тимчасово неконтрольованих Україною територій Донецької та Луганської областей.

Отже, більшість пропонованих урядом змін до видаткової частини бюджету ніяких суттєвих новацій не несуть. Разом з тим збільшення фіскального навантаження, яке передбачається планами щодо зростання дохідної частини бюджету, може призвести до подальшої тінізації економіки і згортання бізнесу.

Проект змін нічого спільного з реальною економічною ситуацією немає – за умови спаду реального ВВП до 5,5%, інфляції на рівні 26,5%, підвищення облікової ставки до 19,5% бюджет не зможе бути виконаний відповідно до плану. Єдиним виходом зі складної економічної ситуації та високого рівня бюджетного дефіциту може стати перегляд державних видатків, що допоможе зменшити фіскальний тиск та оптимізувати діяльність органів влади. Проте уряд поки що не готовий до таких змін.