Громадські активісти знайшли можливість посилення контролю і безпеки прифронтових і прикордонних з РФ територій без введення в Україні воєнного стану.

Шукаючи рішення про захист українських територій від активізації бандитсько-диверсійних груп Росії і їхніх прихвоснів в Україні, громадські активісти розробили законопроект, який дозволяє українській владі тимчасово ввести на територіях, які наближені до зони бойових дій і до україно-російського кордону, антитерористичну адміністрацію. Київ зобов’язаний замінити місцеві органи влади на прифронтових територіях і організувати життя територій в умовах активізації путінських диверсійно - териростичних банд-угрупувань і прямого вторгнення загарбників.

Дискусія про введення воєнного стану в Україні точиться давно, минула зима, поява в АР Крим «зелених чоловічків» та псевдореферендуми на півострові, а пізніше і на Донбасі, зробили її неминучою. І, навіть попри те, що у неоголошеній війні, загинуло кілька тисяч українців, влада досі не наважилася назвати речі своїми іменами і не ввела в державі відповідного правового режиму, який би забезпечив комплекс заходів по підвищенню обороноздатності країни. Все закінчується невправними мобілізаціями і жертвами, які тільки викликають обурення і гнів людей.

Як наслідок, ми маємо не тільки війну на Донбасі, але й активізацію ворогів української державності у «прифронтових» територіях та населених пунктах, де місцева влада тихо «співчуває» російським бандитським формуванням. Уже не секрет, що кістяк керівних органів, так званих ЛНР і ДНР утворили вчорашні чиновники, які присягали на вірність українському народу. В місцевих органах влади південного сходу досі є чисельна проросійська більшість. Вони продовжують керувати! Чого лише варта ситуація у Харкові, де при владі досі залишилися ставленики Януковича. І, не дай Боже, путлєр захоче розхитати ситуацію у Харкові, то місцеві чиновники на чолі з Гепою, вочевидь, будуть першими кричати «Харьковнаш» і організовувати «бабушек» для блокування українських танків.

Тепер маємо Маріполь! Попри те, що наші високопосадовці вже півроку розказують, що Маріуполь захищений хоч куди, перший же обстріл міста вчинив паніку і приніс непотрібні жертви з боку мирних мешканців.

Що ж робити? З одного боку треба застосовувати надзвичайні заходи оборони і організації життя українців в прифронтових і прикордонних з РФ територіях, але з іншого боку - влада не наважується цього робити, щоб не спровокувати Путіна до повномаштабної війни. Дійшло до того, що окремі українські підприємства відмовляються ремонтувати українську військову техніку і чекають замовлень з Росії?! А диверсійно - терористичні акти все частіше відбуваються за межами АТО.

Київські очільники поки не змогли організувати ешелонованої лінії захисту, яка б була «вичищена» від прихованих «ватників», а кожен громадянин - патріот знав як себе вести у разі атаки російських загарбників. А схоластичні і несистемні дії влади сприяють до розширення території активних боїв.

Для прикладу, внаслідок подій у Маріуполі дніпропетровські керманичі заявили, що область переходить на спецрежим безпеки. Що це таке спецрежим безпеки, ніхто не знає! Інше питання, чому Запорізька область не переходить на такий режим, адже від Маріуполя до запорізького Бердянська рукою подати? Все це приклади неузгодженості дій влади. Поки київські високопосадовці перетворилися на коментаторів подій в зоні АТО, місцеві органи влади живуть своїм життям: хтось намагається вижити, хтось готується зустрічати «освободителя», а хтось просто не знає що робити.

Пригадую, як перебуваючи у Японії, мене вразив той факт, що навіть найменші японці знають як діяти в мовах землетрусу. Такі елементарні навчання, які постійно організовує влада, уберігають Японію від чисельних жертв серед населення під час природних катаклізмів. В Україні влада поки навчилася рахувати російські безпілотники, організовувати мирну ходу і апелювати до світу. Але ходою Путіна не зупиниш. ООН також поза грою. Треба щось інше, практичне. Треба здійснювати організаційні заходи по виявленню прихильників «русскаго мира» і диверсантів в середині країни залучаючи до цього процесу усіх українців. Треба готувати людей до збройного опору загарбнику. Тому правильна організація громадян вже сьогодні позбавить нас від непотрібних жертв завтра. Вправна і, підкреслюю, патріотична влада на прифронтових територіях повинна організовувати мешканців міст і сіл для самозахисту і захисту власної землі без паніки, згідно загальнодержавного плану дій.

Історія 1917-1922 років нас вчить бути активними у захисті своєї державності. Напівкроки влади спричиняють невпевненість у людей, а тому дають перевагу одвічному ворогу Української державності.

Законопроект, який підготовлено ГК «За відповідальну владу», в разі прийняття дасть можливість центральній владі у законний спосіб здійснити увесь комплекс дій по організації забезпечення безпеки держави і громадян на територіях, що можуть бути атаковані Путіним, як прямим російських вторгненням так і шляхом проведення підступних диверсійних спецоперацій. Разом з тим, запропонований нами механізм не потребуватиме введення режиму воєнного стану, якого так боїться наша влада.