Управління податковим боргом в Україні залишається неефективним і непрозорим, вважає Рахункова палата. Вона наводить невтішні цифри: податковий борг за податками, зборами, платіжами до державного бюджету протягом 2014-2016 років зріс у 3,8 рази і станом на 1 січня 2017 року досяг майже 59 млрд гривень. Як зазначає Рахункова палата, неефективність вжитих органами стягнення заходів до боржників призвела до того, що податковий борг набуває не лише статусу "безнадійного", а й згодом списується. Окрім того, Державна фіскальна служба України втратила електронні копії частини вхідних документів, зокрема, з питань надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Про причини накопичення податкового боргу ДФС України та його наслідки розповідає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ангела Бочі.
Податковий борг, напевне, зріс настільки вперше. І на це є низка причин. По-перше, це — неефективність роботи фіскальних органів. Зростання податкового боргу часто викликає низку корупційних ризиків. Наприклад, списання безнадійного боргу по невідомих схемах. Плюс Рахункова палата у своєму звіті зазначила, що існує великий ризик того, що деяка частина документів зникла безслідно. Тобто, одна з основних причин такого накопичення боргу – це людський фактор і неефективність роботи фіскальних органів.
По-друге, є проблема з тимчасово окупованими територіями. Тому що частина підприємств мала невідому реєстрацію, і фактично не вела свою підприємницьку діяльність на окупованих територіях. Але все ж таки податкові борги та зобов’язання нараховувалися. Відсотки плюс пеня – всі ці зобов'язання впливали на значне зростання боргу. У кінці 2016 року було прийнято черговий законопроект (зміни по Податкового кодексу), який частково, можливо, вирішить цю проблему, зокрема, підприємницької діяльності на тимчасово окупованих територіях. Хоча би з цього боку ми побачимо, що борг не буде так сильно зростати.
Третя причина — загальний економічний спад. Ми можемо констатувати, що у нас був значний спад промислового виробництва в 2014-2016. Коли є спад, деякі з підприємств не виконують свої зобов'язання в першу чергу, у відносинах з бюджетом. Тому через це йде значне накопичення боргів. Як тільки буде відновлення економіки, ми зможемо говорити про те, що ці борги не будуть накопичуватися.
Загалом на макроекономічну ситуацію, навіть той відсоток податкового боргу, який є, критично не впливає. Інше питання, що це впливає на загальну дисципліну сплати податків підприємств. Тобто буде поставати питання: чому одні підприємства змушені платити податки в повному обсязі, а іншим за можливої наявності певних корупційних схем можуть списувати їхні зобов'язання перед бюджетом. Звичайно, це один із найбільших ризиків. В нас й так дуже низька довіра підприємств до влади, а влади до підприємств. Отака ситуація лише погіршить цю картину.
З хорошого: ми можемо констатувати, що в нас буде спостерігатися зростання промислового виробництва вже в ці роки. Тому, можливо, динаміка податкового боргу буде не настільки активною. Важливу роль у цьому також можуть зіграти ширше запровадження можливих електронних сервісів діяльності фіскальних органів для того, щоб зменшити людський фактор впливу на діяльність підприємств. Чим менше податковий інспектор контактує з платником податків, тим більша ймовірність того, що не виникає різноманітних корупційних ризиків. Тому до цього ми повинні прагнути.
Як виглядає вся ця нинішня ситуація в очах західних партнерів? Україна й так протягом останніх років активно нарощує свої боргові зобов'язання, зокрема, зовнішні. Зараз сукупний борг України – внутрішній і зовнішній – складає близько 1,8 трлн гривень. За останні три роки – збільшення майже втричі. Податковий борг України у порівняні з цим – це дуже невеликий відсоток. Але країна має прагнути до того, щоб ці борги зменшувалися. І держава має реагувати на бездіяльність органів, які відповідальні за наповнення державного бюджету.Адже у нас є органи прокуратури, є спеціалізовані органи, які зараз займаються корупційними розслідуваннями, вся ця ситуація має відношення до їх повноважень. Тут питання може бути до їх роботи: наскільки вони ефективно виявляють і оцінюють роботу органів, які відповідальні за наповнення бюджету.
