RU  UA  EN

Середа, 24 квітня
  • НБУ:USD 39.25
  • НБУ:EUR 41.85
НБУ:USD  39.25
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Із тюрми і на Майдан: як Рада призначала Луценка генпрокурором

Процес зайняв цілий день і супроводжувався протестами в сесійній залі

Процес зайняв цілий день і супроводжувався протестами в сесійній залі Рада одобрила назначение Юрия Луценко на пост генпрокурора Фото:

У четвер, 12 травня, лідер фракції "Блок Петра Порошенко" Юрій Луценко став генеральним прокурором. Його кандидатуру підтримали 264 народних депутата. Однак спочатку парламентарі прийняли законопроект, що дозволяє призначати на цю посаду людину без юридичної освіти. Як і очікувалося, зробити це силами коаліції не вдалося. Свої голоси віддали позафракційні депутати, представники депутатських груп "Відродження", "Воля народу" і навіть "Опозиційного блоку". Епопея з призначенням Юрія Луценка супроводжувалася блокуванням трибуни, взаємними звинуваченнями і вигуками "ганьба".


Законопроект №4645 був зареєстрований у парламенті 11 травня. У цей же день його розглянув комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Це була вже третя спроба розгляду. Спочатку документ був зареєстрований у парламенті Степаном Кубивим ("Блок Петра Порошенко"), потім - народними депутатами Русланом Князевичем та Сергієм Алексєєвим (обидва - БПП), і, нарешті, Віктором Королем (БПП) і Сергієм Драюком ("Народний фронт"). Як вже писав "Апостроф", запропоновані зміни дозволяють особі без юридичної освіти очолювати Генеральну прокуратуру. Це означає, що вони виписані під Юрія Луценка, який, власне кажучи, і є головним кандидатом на посаду генпрокурора.

Позафракційний народний депутат Віктор Чумак зазначив, що закон був прийнятий з порушенням регламенту, оскільки парламент не може розглядати протягом поточної і наступної сесії законопроект, який вже був відхилений, або документ, що повторює його за суттю. Слід також додати, що ані профільний комітет, ані парламент не розглядали альтернативний законопроект №4645-1, зареєстрований депутатами від "Самопомочі". Ним передбачалося, що генеральний прокурор повинен мати юридичну освіту і може призначатися на конкурсній основі.

Розгляд законопроекту №4645 відбувся в першій половині дня і проходив дуже драматично. Подібні емоції у парламенті вирували хіба що під час розгляду змін до Конституції 31 серпня 2015 року. Депутати хором вигукували патріотичні гасла, стукали кулаками і ногами. Не вистачало хіба що виконання гімну України. Спікера Андрія Парубія звинувачували в тому, що він поставив на розгляд вже відхилений законопроект, хоча обіцяв «не порушувати регламент”. Парубій виправдовувався– мовляв, він не є "директором парламенту": "Рішення приймає профільний комітет, а моє завдання - модерувати".

Разом з тим, голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін ("Батьківщина") повідомив, що саме Андрій Парубій звернувся до комітету з листом, в якому просив розглянути цей законопроект, оскільки президент назвав його невідкладним. Потім голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак взявся переконувати депутатів прийняти законопроект. У своєму виступі Бурбак обмовився, що в Лондоні почався антикорупційний форум та "нарвався" на гучні крики "ганьба" з боку депутатів фракції "Радикальної партії" Олега Ляшка, які заблокували трибуну. "Хто за реальні зміни в прокуратурі - натисніть кнопку "за", - намагався перекричати загальний хор Бурбак.

Співавтор законопроекту про обрання генерального прокурора на конкурсній основі, народний депутат від "Самопомочі" Олена Сотник порівняла документ з "драконівськими законами 16 січня". "І за нього проголосують ті депутати, які голосували за закони 16 січня", - додала Сотник. У свою чергу, заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко переконував журналістів, що колишні "регіонали" не підтримували законопроект. З ним сперечався Сергій Власенко ("Батьківщина"). На захист законопроекту від БПП виступив Володимир Ар'єв, пояснюючи, що прокуратурі сьогодні потрібен "не професіонал з юридичною освітою, а людина з політичною волею". Натомість віце-спікер Оксана Сироїд назвала законопроект "могильною плитою на реформі Генпрокуратури".

Незважаючи на суперечки, законопроект підтримали 258 депутатів. Крім коаліції, свої голоси віддали представники депутатських груп "Відродження" і "Воля народу", які раніше відмовлялися це робити. У кулуарах парламенту ходили розмови про те, що це було зроблено під впливом позиції бізнесмена Ігоря Коломойського. Проте всі депутати, яких так чи інакше пов'язують з Коломойським, таку інформацію заперечували, а кандидатуру Луценка на посаду генпрокурора називали безальтернативною. До речі, саме так свого часу говорили про Володимира Гройсмане - як про кандидата в прем'єри. "Він (Луценко, - "Апостроф") вийшов з в'язниці і відразу пішов на Майдан, не будучи народним депутатом і не маючи депутатської недоторканності. Він не побоявся", - пояснив "Апострофу" народний депутат Леонід Ємець ("Народний фронт").

Натомість нардеп Ігор Луценко ("Батьківщина") зазначив, що Юрій Луценко сильно залежний від президента: "Вчора, коли комітет розглядав законопроект, вони (з Порошенком, - "Апостроф") говорили по телефону кожні 10 хвилин", - сказав журналістам Ігор Луценко. Ще один співрозмовник з БПП розповів, що кандидатуру Юрія Луценка підтримують також у США, про що нібито повідомила під час свого візиту в Україну Вікторія Нуланд. "Саме тому президент вже втретє наполягав на ухваленні цього законопроекту", - пояснив співрозмовник.

Петро Порошенко підписав законопроект одразу після його прийняття. Одразу ж документ був опублікований у спеціальному випуску газети "Голос України", а отже - вступив в силу. Потім глава держави направив кандидатуру Луценка на розгляд парламенту, її почали обговорювати у сесійній залі в другій половині дня. У результаті, приблизно в 18:17 кандидатуру Юрія Луценка на посаду генпрокурора підтримали 264 народних депутата.

Читайте також

Пошук "Патріотів": що НАТО пообіцяв Україні

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба приїхав в НАТО попросити ЗРК Patriot, що йому відповіли

Примара Трампа: як НАТО намагається допомогти Україні

На зустрічі глав МЗС країн — членів НАТО питання України — головне на порядку денному

Концтабір на окупованих територіях, що означатимуть для України вибори Путіна

Путін фальсифікував результати виборів 2024 року, щоб показати підтримку, зокрема й на окупованих територіях України