РУС. | УКР.

Четвер, 30 березня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
27.12
Політика

Історик Олександр Мотиль: Виживання України можливо тільки без Донбасу і Криму

Україна повинна розвиватися так, немов Донбасу у складі країни немає

Україна повинна розвиватися так, немов Донбасу у складі країни немає Професор політології Ратгерського університету в Ньюарку, американський історик, письменник та художник українського походження Олександр Мотиль screenshot

Американський історик і письменник українського походження ОЛЕКСАНДР МОТИЛЬ у своїй недавній колонці попередив, що Росія може вже найближчим часом почати повномасштабне вторгнення в Україну із застосуванням авіації. Такий висновок професор зробив на основі гучних заяв російських експертів, які, на його думку, в країнах з диктатурою часто озвучують позицію керівництва держави. В інтерв'ю для "Апострофа" історик уточнив, що ймовірність такого сценарію поки ще мала, але Україні потрібно бути готовим до нього, як і до того, що для виживання державі необхідно відмовитися від Донбасу і Криму.

- Пане Мотиль, ви торкнулися цієї теми в одній з останніх колонок: наскільки серйозно Україні варто сприймати загрозу військового наступу РФ на Донбасі, з огляду, зокрема, на те, з якою невимушеністю на російському телебаченні міркують, як будуть брати українські міста?

- Вірогідність наступу, мабуть, ще мала, але Україна мусить бути готовою до будь-якого, особливо поганого варіанту розвитку подій. Головна проблема полягає в тому, що, хоч раціональний лідер не пішов би в наступ, бо це б зашкодило власній країні, невідомо, наскільки Путін раціональний. Тим більше, що Трамп може свідомо чи несвідомо заохотити Путіна на збільшення своєї зони впливу. Попри все, найбільша загроза для прибалтів та Білорусії — бо вони малі й слабкі. Їх захопити легко, на відміну від України.

- Якщо вони "закидають вудки", промацують ґрунт на предмет можливості таких дій, яку відповідь вони наразі мають?

- Заходу вже майже не існує: ЄС в кризовому стані, трампівська Америка - гіпернаціоналістична. Якщо буде наступ на Прибалтику, Білорусь, Україну, будуть, можливо, гучні заяви протесту, можливо, посилення санкцій – і все. Путін, звичайно, це знає.

- Чи можемо ми все-таки сподіватися, що країни НАТО не дозволять російській окупації України відбутися?

- Ніколи. Дозволять, і дехто навіть скаже: "Ну й що? Україна й так на межі виживання, самі українці вважають, що ніщо не змінилося, що все пропало. Отже, хай пропадає".

- Але ж балтійські країни - члени НАТО...Ви впевнені, що країни Альянсу не будуть їх захищати від РФ?

- США — ніколи. Німці — ніколи. Французи — ніколи. Англійці та поляки могли б, але ніколи самі. Отже, ніхто не піде прибалтам на допомогу — і вони, звичайно, це знають.

- Тобто Україні варто утриматися від військового способу вирішення конфлікту або принаймні захоплення окремих районів Донбасу, тому що є ризик руйнівної відповіді Росії?

- Абсолютно! По-перше, відбити 35-тисячну армію добре озброєних бойовиків буде важко. По-друге, буде відповідь Росії — що означатиме повномасштабну війну, яку Україна ніколи не виграє. Військовий спосіб вирішення конфлікту рівнозначний суїциду.

- А яку роль в загальному плані Путіна відіграє Білорусь і Лукашенко? Навіщо війська в Білорусі?

- Якщо захопити Білорусь, тоді буде оточена Україна, Литва та відкритий фронт проти Польщі. Гарантується ГТС через Білорусь. А Захід нічого не скаже, не зробить, бо добре не знає, де, що Білорусь…

- Як ви оцінюєте пропозицію Віктора Пінчука на сторінках The Wall Street Journal "тимчасово" обміняти Крим, мрії про членство в ЄС і НАТО, погодитись на місцеві вибори в окупованому Донбасі тощо в обмін на мир на Сході?

- Відмовлятися від ЄС – нонсенс, тим більше, що сам Путін не проти цього. Відмовлятися від НАТО – правильно, бо такого не буде. Ніхто в НАТО не чекає там Україну, і Україна має це нарешті зрозуміти. Звичайно, Україна має відмовитись від НАТО тільки в обмін на щось. Тому Пінчук з цієї точки зору абсолютно правий, бо розуміє, що Україна попала в тупик і не має стратегії щодо Донбасу, Криму.

- Ви кажете, що Україна має відмовитись від НАТО тільки в обмін на щось. А Україна насправді може отримати це "щось" від РФ, коли неформальні домовленості вартують мало, а формальні - ще менше? Чого Україна могла б досягнути таким способом?

- Усе залежить від формату переговорів. Припустимо, що в них беруть участь Україна, Росія, Німеччина, США, Франція, ЄС, НАТО. Україна може вимагати за не вступ до НАТО західну зброю, доступ до західних ринків, зниження західних тарифів, західну фінансову допомогу тощо. Хай Росія теж погодиться на щось. Звичайно, Путіну довіряти не можна, але хай підписує міжнародні документи.

- А як оцінюєте відповідь Костянтина Єлісєєва Пінчуку у WSJ?

- Єлісєєв правильно підкреслює, що Україна має орієнтуватися на Захід, але, на жаль, нічого конкретного, реального для розв’язання конфлікту не пропонує.

- Влітку ви заявляли, що найкращим з можливих варіантів для України залишається збереження нинішньої ситуації на Сході країни з подальшим відстороненням від Донбасу. Ваша думка з цього приводу не змінилась?

- Патова ситуація на Сході означає, що Росія мусить платити великі кошти для утримання Донбасу. Це - корисно для України. На противагу, реінтеграція моментально збанкрутує Україну, призведе до кінця реформ, руху на Захід, до демократії. Тому я переконаний, що відсторонення Донбасу корисне для України, яка має себе розвивати так, наче Донбасу в складі країни немає.

- А як щодо Криму?

- З Кримом теж саме. Україна має чотири стратегічні пріоритети — виживання, зміцнення безпеки, реформи та просування на Захід, збереження демократії. Їх можливо здійснити тільки без Донбасу та Криму. Тут треба тверезо, без пафосу, холоднокровно підходити до цих питань.

Трамп може дещо зромантизоване українське ставлення до цих питань радикально змінити. Бо в 2017 році дійсно існує можливість якоїсь домовленості між Трампом та Путіним щодо Криму, Донбасу. І Україна муситиме чітко заявити, чого хоче, а чого не хоче. Уявіть собі такий сценарій: Путін декларує, що готовий передати Донбас, кордони Україні. Це буде справжній "троянський кінь". Україна мала би холоднокровно сказати: "Ні, дякую".

- Але українське суспільство, як свідчать соцопитування, абсолютно не готове до такого радикального рішення, до відмови від Криму і Донбасу. Багато людей буде сприймати це як зраду, особливо вихідці з цих територій, які все ще мають надію повернутися додому.

- От і в цьому ціла біда. Так, до речі, було теж у Німеччині, так є в Ізраїлі. Перед Києвом такі можливості — або проявити мужність та пояснити, чому це потрібно, що навряд чи станеться, або робити те, що тепер робиться — гучно заявляти про необхідність реінтеграції і нічого не робити, таким чином даючи окупованому Донбасу можливість самому відчепитися від України. Звичайно, якщо Путін виявить готовність віддати ОРДЛО, тоді Київ, задля власного самозбереження, має їм дати конфедеративний статус, майже однозначний з повним суверенітетом — хай мають свою політичну систему, свій бюджет, свої податки, без представництва в Раді. Одним словом, хай будуть тільки формально частиною України і не заважають Україні.

- Як вважаєте, чи є шанс, що українці на окупованих територіях з часом позбудуться ілюзій, що РФ опікується їх долею?

- Можливо, але питання не в тому. Питання таке: чи вони колись стануть прихильниками України, справжніми громадянами України? Навряд.

- Українська влада декларує боротьбу за окуповані території, але де-факто робить мало для того, щоб населення Донбасу обрало сторону України. У першу чергу, маю на увазі доступ до об'єктивної інформації на Сході та соціальне забезпечення. Чи може Україна насправді боротися за уми людей на Донбасі?

- Навіщо вести цю боротьбу? Хай люди собі там живуть. Хай Україна розвивається без них — бо з ними напевно розвиватися не буде. Хай Україна стає міцнішою, безпечнішою, багатшою, вільнішою, тут треба зосередити свою увагу та свої вельми обмежені ресурси. А Путін нехай витрачає свої копійки на Донбас…

- Як ви бачите зміну ролі ключових гравців у світі в 2017 році, чи будуть себе вести по-новому США, ЄС, Китай та Росія?

- ЄС стане ще більш безсильним, безвпливовим. США стануть гіпернаціоналістичними, посилять війну проти терору, самі стануть жертвою посилених терористичних атак, відвернуться від Європи. Китай — без змін. Росія може піти в наступ. Можливі жертви — прибалти, Білорусь, Грузія, врешті решт Україна.

- На ваш погляд, наскільки реальна big deal між Путіним і Трампом? Який найімовірніший сценарій, з огляду на призначення і заяви Трампа? Якими можуть бути ці домовленості (знаєте, що про це писав, зокрема, Гідеон Рахман в FT)?

- Я не переконаний, що зможуть підписати якийсь big deal. Це вже не ХІХ століття, коли великі держави міняли, творили кордони. Занадто складно. Але Трамп може скасувати санкції, може неофіційно визнати приєднання Криму, може призупинити військову та фінансову допомогу Україні. За ним може піти ЄС. А Україна залишиться ізольованою зі своїми вимогами негайного повернення ОРДЛО, Криму. Цілком можливо, що Трамп з часом посвариться з Путіним. Але попри все Україна залишиться без стратегії, без плану на виживання.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Фінішна пряма: чи поховають Нідерланди асоціацію України з ЄС

Недавние выборы в нижнюю палату парламента Нидерландов открывают путь для завершения ратификации Соглашения об ассоциации Украины с Евросоюзом.

Нормандська четвірка і Трамп: чи допоможе Донбасу участь США

Что значить появление США в Нормандском формате для Украины, России, Франции и Германии. Сможет ли Трамп использовать участие в Нормандском формате с выгодой для себя

Ядерна загроза: хто допоможе Трампу зупинити КНДР

Выбор Трампа станет тестом его политики в отношении России. В Восточной Азии недовольных вовлечением России в тесное сотрудничество не будет — не станут возражать против этого ни Япония, ни Южная Корея.

Новости партнеров

Загрузка...