З 1 травня в Україні повністю заблокована робота комісій по нарахуванню субсидій. Вони фактично ліквідовані. Такий необдуманий крок серйозно ускладнить життя тим громадянам, які не можуть в силу певних обставин оплачувати комунальні послуги. Це призведе до зростання і без того чималої заборгованості за комуналку. До слова, влада вже говорить про те, щоб списати борги за комуналку деяким категоріям населення. Але що тоді думати і робити тим, хто справно оплачує платіжки, віддаючи останні заощадження?! Як держава планує виходити з боргового тупика, і яка доля субсидій в Україні - в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV пояснив народний депутат України від фракції "Батьківщина" Михайло Цимбалюк.
- Комісії, які займаються питанням призначення субсидій, ліквідовані. Для чого була впроваджена ця зміна? Як це має сприяти покращенню нарахування субсидій?
- Це не покращить, а навпаки ускладнить життя громадян, які сьогодні не можуть сплатити комірне зі свого доходу і будуть звертатися по субсидію. З 1 травня ця робота взагалі паралізована. Більше того, в процесі децентралізації пішло укрупнення районів. Нині соціальні служби практично не працюють в об’єднаних територіальних громадах.
Коли ми з міністром соціального захисту, пані Лазебною, говорили, що буде далі, - вони ще самі не знають. Ця вертикаль не збережена, а комісії взагалі ліквідовані. Більше того, зменшилася кількість людей, які працюють в соціальній сфері та уповноважені перевіряти підстави надання субсидій.
Уряд пропонує створити ще якийсь орган, але коли він буде створений?! Що це будуть за люди, як фінансуватимуть це – поки що невідомо. Вакханалія повна. Я наголошую: нині соціальна послуга не наближена до громадянина, а віддалена, тому що райони збільшені, райдержадміністрації скорочені, а відділи соціального захисту в районах вже не існують, бо немає райдержадміністрацій.
А в об’єднаних територіальних громадах, де є фаховий керівник цієї громади, є виконком та депутати - це створюють. Там розуміють, що є необхідність. А де немає грошей, знову будуть посилатися до новостворених райдержадміністрацій.
На думку нашої політичної сили "Батьківщина", де є справді фахові спеціалісти, які знаються на цій сфері -, якщо держава гарантує пільгу на субсидію, то вона зобов’язана не перекидати це на плечі новостворених громад. Це завдання держави, яка має гарантувати та забезпечити субсидії всім людям, які її потребують.
Ця ж постанова уряду - антинародна та антиконституційна. Хоча б через те, що вона позбавляє людину субсидій. Якщо уряд каже: давайте жити, як у Європі, то там є два важливих фактори, коли встановлюють ціну на комунальні платежі. Перше - економічна обґрунтованість. НКРЕКП не дає навіть нам, народним депутатам, цю формулу. Друге – здатність громадян платити за ці комунальні платежі. В нас немає ні першого, ні другого. Ще й паралізоване з 1 травня надання субсидій громадянам, які потребують підтримки держави.
- А що планують робити з існуючою заборгованістю?
- Насправді це запитання до уряду. Є одна з ініціатив, що будуть списувати заборгованість певній категорії громадян. Але таким чином влада ставить людей у нерівні умови. Одні вчасно сплатили з останнього, зі своїх заощаджень. А другі вирішили почекати і накопичувати. Через те тут треба виписати формулу, за якою включаються так звані комісії, які будуть з’ясовувати, з яких причин пішло накопичення заборгованості.
Ми бачимо, що в державі зростає заборгованість за всі комунальні платежі. Через те уряд поки що не знайшов виходу з ситуації. Ми на найближчому пленарному засіданні – у п’ятницю – коли буде година запитань до уряду, будемо ставити чіткі запитання прем’єру Шмигалю.
Перше: яким чином вони планують вирішити питання ефективності та законності встановлення субсидій. І друге: яким чином вони планують вирішити проблему заборгованості.
Один із варіантів, який я чув особисто - уряд планує списувати таку заборгованість та повісити всю цю суму на українській бюджет, а це гроші всіх платників податків. Людей, які сьогодні працюють, сплачують комірне і сплачують податки.
- Скільки грошей заклали на субсидії в цьому році?
- Приблизно на 3,5 млрд менше, ніж у минулому році. Але на моє запитання Шмигаль сказав, що вони будуть шукати додаткові гроші, якщо не вистачить виділених 40 млрд.
