Протягом останніх років клімат в Україні суттєво змінився. Дедалі частіше почали виникати повені, урагани, лісові пожежі, пилові бурі та навіть торнадо. І якщо у питанні пилових бурь можна поставити крапку, то торнадо можуть повторюватися. Як поводитися при природніх катаклізмах, до чого тут проблема вирубки лісів та як це може відобразитися на добробуті країни - в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів еколог ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО.
- На курортну Кирилівку нещодавно налетів торнадо. На вашу думку, чи характерне взагалі таке природнє явище для цього регіону? Що робити, коли на тебе насувається смерч?
- Це характерно для Японії або інших острівних держав. А для нас це дуже нехарактерно.
Що робити? Просто не виходити на вулицю - та й усе. І не пересуватися на авто, бо якщо це буде потужний торнадо, то з авто можуть бути проблеми.
- Чому це явище виникло у Кирилівці? У нас змінилися кліматичні умови?
- Треба розуміти, що в епоху глобального потепління торнадо, дощі, урагани, смерчі – все це природні явища, і вони будуть повторюватися. Їх буде все більше і більше. Глобальне потепління це не тільки зростання температури. Це також явища, пов’язані з різною силою вітру, дощу тощо.
- Це лише для України властиво чи це загальносвітова тенденція?
- Загальносвітова, але Україна в тренді. Дякувати Богу, ми не знаходимося десь посеред океану, тому не дуже багато таких торнадо буде. Але таке можливо.
- Пилові бурі характерні для нашої території? Як часто вони будуть траплятися?
- Це зовсім інша ситуація. Пилові бурі у нас не були. У нас в Україні вони не були десь, мабуть, з 60-х років минулого століття. За радянських часів були насаджені лісосмуги, і вони стримували ці пилові бурі. Але, на жаль, після 90-х років, коли колгоспи були закриті, всі ці смуги лісові опинилися без господаря. Але з’явилися мешканці, які просто приїжджали та рубили ці дерева. В лісах є лісники, а в цих лісосмугах майже нікого немає. І от в Полтавській, Кіровоградський, Херсонській, Дніпропетровській областях вони всі практично знищені. Навіть у Київській області знищено, мабуть, 50%. І пилові бурі просто знову почалися.
- Як поводитися під час пилової бурі? Що ви порекомендуєте?
- Намагайтеся не виходити на вулицю, бо дуже багато пилу. Я б сказав, це більше для людей похилого віку, хворих на астму та для малят.
А дорослим що? Треба їхати на роботу, зараз всі в масках. Не знімайте маски.
Але в державному плані треба негайно насаджувати ці лісосмуги, щоб у нас такого не було хоча б за 20 років.
- Нині палають ліси у Туреччині. Минулого року в нас було дуже сильне загоряння у Чорнобильській зоні. Що про це скажете, це теж потепління?
- Так. Ми маємо дві тенденції. Перша – це глобальне потепління. Друга – це масові суцільні рубки, які бувають у нас. Суцільна вирубка лісів допомагає цим пожежам. Щоб ви розуміли, тут різні фізіологічні та біологічні процеси в лісі відбуваються.
Ліс у нас – це величезний холодильник. Завдяки різним процесам, коли листя забирає з повітря СО2, йде зменшення температури. Тобто ліс працює як холодильник. У нормальному лісі, де немає цих вирубок, пожеж практично не буває.
У нас, якщо подивитися гугл-карту, будь-який лісовий масив на квадратики розбитий. Це вирубки. І саме на них спостерігається масове виникнення нових пожеж. Це антропогенне утворення завдяки недбалому веденню лісового господарства.
- Тенденції які? З кожним роком буде все більше таких катаклізмів?
- Так, я вважаю, що таких катаклізмів буде більше. Є даність, що в Росії в районі Москви протягом останніх 80 років температура збільшилася на чотири градуси. Так само і у нас. Температура буде зростати, тому держава має негайно вживати заходів, які б стримували це потепління.
По-перше, треба заборонити вирубку лісів. По-друге, не осушувати болота, а знову їх відроджувати. Не рубати дерева біля річок. Дуже багато таких кроків, які треба робити негайно. Але, на жаль, цього поки не робиться, і ми можемо опинитися в такому кліматі, що просто не можна буде влітку жити.
- Тобто ми ще не пройшли точку неповернення? Ми ще маємо шанс все виправити?
- Така точка дуже далеко, до неї ще дістатися треба. Якщо ми зможемо хоча б зберегти ті болота, які в нас є, не осушувати їх, то ми не постраждаємо в плані сільського господарства.
Якщо в нас річок не стане, а це реально, то сільське господарства України буде в колапсі. Це головна загроза. Не те, що якісь молюски з’явилися чи піраньї - це все балачки. Треба говорити серйозно. Українське сільське господарство просто не буде конкурентоспроможним на ринку і буде в колапсі.
На жаль, держава не думає. Вірніше, вона думає про те, як роздавати і продавати землю. А як її уберегти – про це ніхто не думає.
