24 листопада у Німеччині закінчилися переговори щодо створення нової коаліції у Бундестазі. До неї увійдуть партії: Союз-90/Зелені, які набрали 14,8% голосів, Вільна демократична партія з 11,5% голосів та Соціал-демократична партія (СДПН), що набрала 25,7%. Це перша в історії поствоєнної Німеччини трьохпартійна коаліція. Її називають "світлофорною", бо кольорами учасників є зелений, жовтий і червоний. Створення нової коаліції завершує цілу епоху, пов’язану з канцлеркою Ангелою Меркель. "Апостроф" запитав у міжнародних експертів про перспективи для України, які зможе надати новий уряд у Берліні.
"Стратегічна" коаліція
Переговори щодо створення коаліції велися цілий тиждень – спочатку у профільних групах, потім між керівництвом партій. Коаліційна угода прописана на 177 сторінках. Вона вийшла навіть довшою ніж в останнього уряду Меркель – та мала 175 сторінок і далася надзвичайно важко.
Однак, є сподівання, що коаліція буде стабільною, каже аналітик Стокгольмського центра східноєвропейських досліджень АНДРЕАС УМЛАНД.
Соціал-демократи були раніше частиною коаліції із об’єднанням Християнсько-демократичного союзу/Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС), лідером якої була Ангела Меркель. Експерти поки не беруться прогнозувати, що зі старої політики лишиться, але деякі зміни уже можна спрогнозувати.
Зараз ХДС/ХСС, які під час виборів фінішували другими, ідуть в опозицію. Вони уже критикують майбутній уряд, стверджують, що відбувається "поворот ліворуч". Однак сама партія Меркель, яка йде на політичну пенсію, перебуває в ідеологічному тупику, бо в парламенті немає партії, з якою вона могла б об’єднатися, говорить Умланд.
ХДС/ХСС зараз перебуває у стані застою, і спричинений він саме Меркель – вона не допускала в політику сильних особистостей. Тому ця партія зможе повернутися в якості серйозного конкурента СДПН, коли відбудеться зміна керівництва партії, пояснює професор Боннського міжнародного центру конверсії АНДРЕАС ХАЙНЕМАНН-ГРЮДЕР. Разом з тим, "зелених" і вільних демократів він називає "клієнтоорієнтованими" партіями і підкреслює, що вони ніколи не були "партіями для всіх". Зараз вони говорять модні лозунги, але їх треба буде реалізувати, каже експерт.
Посол США у Німеччині часів Білла Клінтона, керівник Центру міжнародної безпеки та управління в Бонні ДЖЕЙМС БІНДЕНАГЕЛЬ відзначає, що у коаліційній угоді слова "стратегія" і "стратегічно" зустрічаються загалом 99 разів стосовно усіх згадуваних галузей. Він вважає це позитивом і говорить, що саме визначення ключових стратегічних питань у зовнішній на внутрішній політиці принесе єдність у Німеччину і Європу.
"Деякі кандидати від них викликають оптимізм, а деякі – скептицизм. Але в уряді Меркель також вистачало "зірок шоу-бізнесу" і самозванців", - підсумовує Хайнеман-Грюдер.
Про колишнього мера Гамбурга, міністра фінансів і віце-канцлера Олафа Шольца, який планує стати новим канцлером Німеччини, експерти теж не говорять із упевненістю, адже у нього немає зовнішньополітичного досвіду. Але є й позитив.
"Шольц не належить до плеяди соціал-демократів, які прийшли у політику із Герхардом Шредером. Франц-Вальтер Штайнмайєр та інші важливі німецькі політики зобов’язані Шредеру, а Шольц – ні. І це вже плюс", - підкреслює Умланд.
Олаф Шольц
Новий уряд потребує європейської солідарності
Німеччина може очікувати на реформи. Ліберали будуть домагатися диджіталізації, скорочення роздутого бюрократичного апарату і запровадження нових технологій як відповіді на зміну клімат, каже Хайнеманн-Грюдер.
"ЄС потребує лідерства, а не лише антикризового управління, - каже Хайнеманн-Грюдер. - Німеччина могла б відігравати більш активну роль у багатьох речах. По-перше, у забезпеченні верховенства закону серед членів ЄС. По-друге у посиленні фінансової солідарності у загальних відповідях на кризи, такі як Covid 19. По-третє, у розробці спільної політики щодо Росії та Білорусі. По-четверте, у зміцненні стратегічного суверенітету перед своїм візаві США. По-п’яте, у розробці спільної політики щодо Китаю".
Посол Бінденагель вважає, що Захід має об’єднатися перед нечесною грою російського президента Володимира Путіна. Найбільшою проблемою Заходу весь цей час були прорахунки під час переговорів із головою Кремля, вважає дипломат.
"Президент США Джо Байден поставив чіткі "червоні лінії" - припинити військові дії в Україні, це чудові лінії. А Путін проводить свою "червону лінію" - НАТО не повинно загрожувати Росії. Він посилається на угоду, що НАТО не має розширюватися на Схід, але не було такої угоди – ні письмової, ні усної. Але те, що Путін звертається до цих наративів раз по разу – це дуже, дуже небезпечно. Потрібно розробити більш реалістичний підхід до стосунків з Росією і Путіним. Заяви щодо Донбасу показали дуже хорошу позицію нової коаліції. Але контекст такий, що Росія намагається і розділити ЄС зсередини, і завадити його стосункам із США. Майбутній німецький уряд говорив також про "новий початок" зовнішньої політики. З філософської точки зору, "новий початок" має являти собою не стратегічну автономію, а стратегічний суверенітет – і це має зміцнити Європу. Також має бути солідарність – не лише всередині Євросоюзу, але й із його партнерами – не лише із США, а й із сусідами", - говорить американський дипломат.
Прихильникам України протидіятимуть із усіх боків
"Зелені" відомі своєю нелюбов’ю до Путіна, а підтримку Україні вони надають ще з часів катастрофи у Чорнобилі. Але як зміниться позиція Берліну щодо українсько-російської війни під їх тиском, лишається під питанням.
Нова коаліція зробила жорсткі заяви щодо Донбасу і Криму – і це добре, але приблизно така ж позиція в уряду була і за часів Меркель, відзначає Умланд.
"Меркель багато критикували, але вона була весь цей час по-хорошому занепокоєна. Адже вона була в якості студентки на Донбасі протягом пари тижнів, тому питання України для неї було близьке. Але за її уряду ми мали деякий розріз – офіційно підтримувалася територіальна цілісність України, але на практиці це означало лише підтримку санкцій, прийнятих в 2014 році. Хоча це було теж не просто, бо були країни, які хотіли їх скасувати", - відзначає експерт.
Голову "зелених" і кандидатку на пост глави МЗС Анналену Бербок російські пропагандисти уже називають головною русофобкою, каже Умланд, але самі "зелені" більше анти-путінські, ніж антиросійські. "Впливати на Путіна ніхто не збирається, мова йде про те, щоб його якось обмежити", - вважає експерт.
Анналена Бербок
Але є один нюанс: рішення приймає не сам міністр, а весь уряд. І вони будуть збалансовані між підходами усіх трьох учасників коаліції, пояснює Бінденагель.
"Чи Нормандський формат потрібен? Чи Путін такий уже відданий йому? Чи працює Мінський процес? А ще почнеться обговорення санкцій проти "Північного потоку-2" і відповідний законодавчий процес. Критичним є не це, а солідарність у Європі у тому, як ЄС справляється з питаннями своїх сусідів, в тому числі й України. Єдність Європи і єдність США із НАТО – ось що може вразити пана Путіна", - наголошує американський дипломат.
Проблема в тому, що "зеленим" будуть протидіяти не лише соціал-демократи, відомі дружбою з Росією, але й енергетичні компанії зі Східного комітету німецької промисловості. "Енергетичним компаніям зі Східної Німеччини, куди приходять обидва "Північні потоки", не дуже цікава Україна", - констатує Умланд.
Путін уже використовує перехідний період між старим та новим урядом у Німеччині. Затримка у запуску "Північного потоку-2" дуже нервує оточення голови Кремля і це дуже відчувається, каже Хайнеманн-Грюдер.
"Новий уряд Німеччини може або об'єднатися з Джо Байденом і Тоні Блінкеном і, як і раніше, перешкоджати "Північного потоку-2", або піддатися московському брязканню зброєю на кордонах України", - пояснює німецький експерт. І хоча він вважає, що Україна може очікувати більше солідарності від уряду, де будуть сильні "зелені" і ліберальні голоси, ситуація ще повністю не визначена.
"Переможуть або соціал-демократи з їх політикою умиротворення Путіна, або зелені та ліберали. Реакція на демонстрацію сили Путіним стане перевіркою того, чи новий уряд планує здійснювати на практиці те, що він проповідує", - підсумовує Хайнеманн-Грюдер.
