Під час свого короткого перебування на посаді президент США Дональд Трамп уже намагався підірвати багато з інститутів демократії, включаючи судову систему і незалежну пресу. Він керує за допомогою Twitter і указів, як початківець-автократ. Перший пострадянський "цар" російської демократії Борис Єльцин також хаотично керувався декретом, стверджуючи, що комуністи скинули б його, і зображуючи себе самотнім героєм нової Росії. Трамп, який прагне йти поодинці в пошуках "Америки понад усе", бореться не з комунізмом, а з ліберальною демократією з її основами загальної відповідальності. Про це пише правнучка першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова і старший науковий співробітник Інституту світової політики Ніна Хрущова.
Дійсно, схильність Трампа ухвалювати "остаточні рішення" сама по собі об'єднує його з самодержавними лідерами, які ставлять особисті рішення над загальними законами. Вражаюча невидимість його дружини Меланії Трамп в подіях Білого дому ще раз підкреслює подібність між Радянським Союзом 20-го століття і Америкою 2017 року. Минулого місяця під час візиту японського прем'єр-міністра Сіндзо Абе в Сполучені Штати, місіс Абе змушена була в самоті відвідати Американський Капітолій, відсутність Меланії ознаменувала драматичний розрив у встановленому політичному протоколі. За перші три тижні після інавгурації навіть офіційний акаунт Меланії у Twitter, основному інформаційному каналі для всього цього президентства, опублікував лише один твіт – про оголошення її першою леді.
Нещодавно, "приймаючи" щорічний губернаторський бал, вона здавалася роботом, ледь перебуваючи на заході, який нібито сама запланувала. Вона заявила, що головний меседж балу про єдність, а не про політику, план, який зійшов нанівець завдяки обіцянці її чоловіка скасувати закон про доступну допомогу (Obamacare – "Апостроф"). Згадайте, на своїй прес-конференції кілька тижнів тому Трамп сказав, що одне із завдань Меланії - захищати жінок. На балу ж він вітав тільки губернаторів, їх дружин і дочок". Чи знає Трамп про те, що жінки теж можуть бути губернаторами в Сполучених Штатах? Місіс Трамп не несе відповідальності за слова президента, але, очевидно, з нею не консультуються.
Присутня на зверненні Трампа до Конгресу, Меланія знову-таки виконувала суто декоративну роль. Одягнена в блискучий чорний костюм вартістю 9,6 тис. доларів, вона пройшла, як сновида, до свого місця і залишалася нерухомою, як статуя.
При самодержавстві найлегше підірвати такий інститут, як інститут першої леді (FLOTUS) – не зовсім формальний, але актуальний. У Росії, яка спочатку була монархією, а потім комуністичною диктатурою, де непохитна влада лідера була персоналізована і централізована до межі, навряд чи коли-небудь була справжня перша леді, її доля ставала символом російського режиму.
Сталінські ГУЛАГи, куди масово зганяли всіх, підозрюваних у протидії його особистій владі, визначили смерть його дружини Надії. Не зумівши підігравати політиці Кремля, вона покінчила життя самогубством в 1932 році. Згідно з доповіддю 1988 року в New York Times, сталінський біограф писав, що вона покінчила з собою після того, як висловила думку про комуністичні чистки і голод, яке наштовхнулося на потік вульгарних образ з боку Сталіна".
У менш репресивні періоди, у "відлигу" Микити Хрущова або "перебудову" Михайла Горбачова, перші дружини могли вийти на публічну сцену. Ніна Хрущова в своєму квітковому платті, яке по дизайну нагадувало домашній халат, прийняла роль "національної матері". Вона мандрувала з чоловіком за кордон, стаючи частиною його послання "комунізм з людським обличчям". Три десятиліття потому, після певної лібералізації реформ, Раїса Горбачова нарешті зуміла перетворити положення першої дружини Росії в справжній демократичний інститут першої леді, публічно піклуючись про такі речі, як освіта. Виступаючи рівноправним партнером першого радянського президента, вона зробила видимими для зовнішнього світу реформи Горбачова.
Однак малосила інституція не могла довго існувати в централізованій системі Росії. Після краху комунізму, коли Росія представлялася демократією на початку 1990-х років під управлінням Єльцина і на початку 2000-х років під керівництвом вже Володимира Путіна, обидва президента трохи спробували підтримати роль першої леді. Їх дружини відвідували міжнародні зустрічі і супроводжували своїх чоловіків на самітах з світовими лідерами. Дружина Путіна (нині колишня) Людмила навіть вибрала собі справу - тюремну реформу для жінок-ув'язнених. Але її зірка першої леді скоро потьмяніла. Сама вона пояснила, що Путін, як людина традиційна, очікував, що його дружина залишиться вдома. Путін вирішив, що йому краще стати самотнім хрестоносцем. Безцеремонним розлученням з Людмилою у 2013 році він остаточно оформив свою в кремлівському стилі "братську любов" з Дмитром Медведєвим, російським маріонетковим президентом з 2008 по 2012 рік.
Так, незважаючи на загравання з демократією, Росія настільки патріархальна, що навіть її де-факто перша леді - чоловік. Чотири роки Медведєва були націлені на те, щоб привнести цивілізований вплив на особистість "крутого хлопця" Путіна: він повинен був створювати видимість сприяння модернізації та заохочення економічних реформ, як перші леді роздають печиво і стежать за тим, щоб столові прибори були правильно розкладені.
Наслідуючи поведінку Путіна-Медведєва, Трамп, постійно заклопотаний своїм образом мачо, схоже, приймає і захоплюється віце-президентом Майком Пенсом більше, ніж своєю дружиною. Пенс – це можливість для Трампа упакувати манію величі президента в зрозумілу мову республіканської політики.
Звичайно, американські перші леді не обов'язково були дружинами президентів. Так, роль господині Білого дому грали, нехай не чоловіки, але дочки або кузини, так було в історії з 15-м президентом США в 19-му столітті холостяком Джеймсом Бьюкененом. Проте в сучасній інкарнації американської демократії ця робота вимагає подружньої участі. У останні десятиліття Східне крило (частина Білого дому, де зазвичай мешкають дружини президентів – "Апостроф") зіграло зрослу політичну роль у підтримці інституту перших леді.
Меланія Трамп не відіграє суттєвої ролі в Білому Домі
Проте в нинішньому Білому домі старша дочка Трампа Іванка стала більш помітною фігурою, ніж Меланія. З'являючись зі своєю дружиною на публіці, як представник патріархального типу літніх людей, Трамп виявляє невелику прихильність – рідко тримаючи дружину за руку або проявляючи інші подібні жести. Через прояви холодності на публіці деякі кажуть, що ця привезена модель зі Східної Європи "налякана", інші допускають, що вона не хоче "там знаходитися". Але все це - проекція. Ясно, що роль Меланки в Білому домі полягає в тому, щоб слідувати плану її господаря – бути поруч як жінка з ідеальною фігурою, бути обкладинкою журналу, рекламними білбордом.
Як упредметнена перша леді Меланія не призначена для того, щоб говорити або функціонувати в суспільному житті. Навіть її модно-монохромні вбрання в дорогих тонах видають у ній причепурену натуру Барбі. Її вибір в одязі тільки підтверджує її традиціоналізм, близькість до моди 1980-х років, коли вона досягла повноліття в провінційному комуністичному місті Севніце, Словенія.
Французький філософ Шарль Фур'є одного разу зауважив, що соціальний прогрес оцінюється ставленням до жінок. Таким чином, те, як ведуть себе перші жінки, відображає не тільки їх особистості і цінності. Як і у випадку з російськими першими леді, це відношення символізує характер президентства.
Ефектно показаний і дуже помітний акцент на здоров'ї від Мішель Обами спонукав американців займатися спортом і правильно харчуватися. Це навіть спонукало її чоловіка кинути палити і подати приклад для нації. Хілларі Клінтон, сповнена власних політичних амбіцій, привнесла дисципліну в звивистий стиль керівництва її чоловіка. Щоб відзначити нову еру цивільних прав, Розалін Картер підкреслено була присутня на засіданнях Кабінету свого чоловіка. Жаклін Кеннеді, ікона моди, дружина найчарівнішої людини на землі, чудово переоформила Білий дім.
Таким чином, разюче несуттєве життя Меланії у Білому Домі знаменує собою радикальний відхід від інституційних правил американської демократії - одного з багатьох таких відступів, які все частіше стають сумними ознаками нової адміністрації. Позиція першої леді, як зазначає Ребекка Мід в New Yorker, "за своєю суттю є регресивною". Але інші президентські дружини намагалися витягти максимальну користь з цієї ролі. У Меланії немає такої можливості – саме тому, що цей Білий дім взагалі не цінує жінок.
