Упродовж 2–10 листопада російські війська здійснили шість атак на захищені міжнародним гуманітарним правом об'єкти в Україні. Серед цілей були пункт видачі гуманітарної допомоги, лікарня, енергетична інфраструктура, житлові будинки та магазин.

Про це повідомило Міністерство оборони України.

У відомстві зазначили, що кожен із цих ударів порушує кілька норм міжнародного гуманітарного права. Йдеться, зокрема, про заборону атак на цивільне населення й об'єкти, захист медичних закладів, гуманітарних працівників та організацій цивільної оборони.

Шість атак за дев'ять днів листопада

Комишуваха, 2 листопада. Російські війська скинули на селище дев'ять авіабомб. Спочатку ФАБ-500 влучила в колишню гімназію "Джерело", де видавали гуманітарну допомогу. Згодом ФАБ-3000 вдарила по укриттю, куди спустилися люди, які пережили перший удар.

Серед загиблих — двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських. За даними поліції станом на 12 листопада, з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, особи 48 із них встановили. Пошукові роботи тривали.

Комишуваха, 8 листопада. Під час розбирання завалів після попереднього удару російські безпілотники тричі атакували місце проведення робіт. Зокрема, застосували FPV-дрон. Двоє рятувальників дістали поранення, пожежно-рятувальна машина була пошкоджена.

Харків, 3 листопада. Близько 03:20 російська авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні. На той момент у кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник. За даними Офісу Генерального прокурора, постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали.

Дев'ять областей, 3 листопада. У ніч на 3 листопада Росія випустила по Україні 289 ударних безпілотників, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Основними цілями стали об'єкти генерації електроенергії та підстанції у дев'яти областях.

У Дніпрі також пошкодили хоспіс, лікарню й амбулаторію. За даними ДСНС, загинули двоє людей, ще 20 постраждали.

Київ, 7 листопада. За одну ніч Росія випустила по столиці та області 36 ракет і 172 ударні безпілотники. Серед цілей були підстанції, які з'єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС із Києвом. Водночас пошкоджень зазнали п'ятиповерховий житловий будинок і будівля на території дитячого садка.

У Києві, за даними міської влади, постраждали щонайменше п'ятеро людей, серед них 14-річна дитина. На Київщині, за інформацією обласної військової адміністрації, загинув чоловік.

Кропивницький, 10 листопада. Російський удар припав на магазин однієї з торговельних мереж. За даними ДСНС, травмувалися двоє людей.

Скільки атак зафіксували на захищених об'єктах

Міністерство також навело дані міжнародних організацій та українських державних установ про наслідки російських ударів по цивільній інфраструктурі:

  • Медичні заклади: понад 3400 атак, верифікованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я станом на 3 листопада 2026 року.

  • Освітні заклади: 4706 постраждали від обстрілів, із них 428 зруйновано повністю, за даними Міністерства освіти і науки.

  • Енергетика: щонайменше 423 атаки на електроенергетику та 74 — на теплопостачання з жовтня 2025-го до березня 2026 року, за даними ООН.

  • Рятувальники: 130 працівників ДСНС загинули від початку повномасштабного вторгнення, станом на 17 вересня 2026 року.

  • Гуманітарні працівники: 35 загиблих і 127 поранених із 2022 року, за даними INSO станом на 24 лютого 2026 року.

У Міноборони уточнили, що ці показники охоплюють різні категорії та періоди, тому їх не можна підсумовувати. Окремого офіційного лічильника порушень Женевських конвенцій немає — юридично їх встановлює суд.

Скільки цивільних загинули внаслідок російських атак

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026-го верифіковано 73 451 жертву серед цивільного населення. Із них 17 605 людей загинули, ще 55 846 дістали поранення. У місії наголошують, що фактична кількість жертв є вищою.

У січні–вересні 2026 року загинули 2570 цивільних, ще 15 211 людей отримали поранення. Це на 59% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Кількість загиблих за дев'ять місяців 2026 року вже перевищила показник за весь 2025 рік, коли ООН зафіксувала 2549 смертей серед цивільних.

Які зобов'язання Росія має виконувати за Женевськими конвенціями

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року. Вони гарантують захист людям, які не беруть участі в бойових діях або вже припинили брати в них участь. Ідеться про цивільних, поранених, хворих і військовополонених.

Додаткові протоколи 1977 року розширили та конкретизували ці гарантії, зокрема щодо цивільного населення, цивільних об'єктів і організацій цивільної оборони.

СРСР підписав Женевські конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954-го. Додатковий протокол I підписали 12 грудня 1977 року, а ратифікували 29 вересня 1989-го.

Росія вважає себе державою-продовжувачкою СРСР і залишається стороною цих договорів. У 2019 році вона відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Однак це не означало виходу з Женевських конвенцій або Додаткового протоколу I. У російському МЗС також заявляли, що відкликання декларації не впливає на участь країни в протоколі.

За міжнародним гуманітарним правом Росія зобов'язана дотримуватися конвенцій, забезпечувати їх виконання, допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й притягати до відповідальності осіб, причетних до воєнних злочинів.

Ці норми застосовуються під час міжнародного збройного конфлікту незалежно від того, як його називає сторона. Тому використання Росією терміна "спеціальна воєнна операція" не змінює її міжнародно-правових зобов'язань.

Україна з 1 січня 2025 року є державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Росія підписала його у 2000 році, але відкликала підпис у 2016-му та не є учасницею документа. Водночас МКС має юрисдикцію щодо злочинів, скоєних на території України, зокрема й тих, до яких можуть бути причетні громадяни Росії.

Нагадаємо, американський телеканал CNN оприлюднив розслідування російського удару по підземній школі в селищі Комишуваха Запорізької області. Російські війська атакували укриття 2 листопада 2026 року, а після прибуття рятувальників завдали повторних ударів.