В Україні відбулося переформатування влади. В уряд призначено дев'ять нових міністрів. Також відбулися кадрові зміни в Офісі президента. "Апостроф" розбирався в цих перестановках.

В українському уряді відбулися кадрові зміни.

Про те, що склад Кабінету міністрів зазнає змін, йшлося вже досить давно. При цьому ходили затяті чутки про те, що у відставку піде прем'єр-міністр Денис Шмигаль, оскільки нібито від нього "втомився" президент Володимир Зеленський.

"Були розмови про заміну прем'єра, але це означало б автоматичну відставку уряду. А це заборонено законом про воєнний стан, - сказав у коментарі "Апострофу" політолог Володимир Фесенко. - І тоді знайшли оптимальний варіант - кадрова реорганізація уряду, але без заміни прем'єр-міністра міністра".

Експерт нагадав, що раніше без повноцінних керівників були п'ять міністерств (культури та інформаційної політики, молоді та спорту, у справах ветеранів, розвитку громад, територій та інфраструктури, аграрної політики та продовольства – "Апостроф"), і необхідність заповнення цих вакансій уже давно назріла.

Крім того, на початку вересня кілька урядовців написали заяви про відставку:

- віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина;

- віце-прем'єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук;

- міністр юстиції Денис Малюська;

- міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін;

- міністр закордонних справ Дмитро Кулеба;

- міністр екології та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Також заяву про відставку подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Нові старі кадри

Перші звільнення відбулися 4 вересня. Цього дня Верховна Рада відправила у відставку віце-прем'єрку Ольгу Стефанішину, голову Мін'юсту Дениса Малюську та керівника Мінстратегпрому Олександра Камишіна. При цьому для звільнення віце-прем'єрки Ірини Верещук та голови ФДМ Віталія Коваля голосів депутатів не вистачило, а голосування по главі МЗС Дмитру Кулебі взагалі було відкладено - очевидно, що також через брак голосів.

Увечері цього ж дня відбулося засідання фракції "Слуга народу", в якому взяв участь глава держави. На засіданні було остаточно узгоджено кадрові питання.

Це, напевно, допомогло, оскільки голосування у Раді 5 вересня пішло жвавіше, і парламентарі не лише звільнили всіх членів Кабміну, які написали заяви про відставку, а й призначили замість них нових.

Хоча далеко не всі з них виявилися зовсім новими.

Так, наприклад, Ольга Стефанішина перепризначена віце-прем'єркою, на додачу до чого вона отримала посаду міністра юстиції.

Ольга Стефанішина народилася у 1985 році в Одесі. За освітою юрист. На початку кар'єри займалася приватною юридичною практикою. Працювала у Міністерстві юстиції України. З 4 червня 2020 року обіймала посаду віце-прем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.Фото: Wikipedia

Віце-прем'єром з відновлення України – міністром розвитку громад та територій (Мінрегіон) став Олексій Кулеба, який до цього був заступником глави Офісу президента.

Олексій Кулеба народився у 1983 році в Києві. Має ступінь магістра зі спеціальності "міжнародна економіка" Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. У 2022-2023 роках був головою Київської обласної державної адміністрації. З 24 січня 2023 року до призначення в уряд – заступник глави Офісу президента. Фото: Wikipedia

Ще один заступник керівника президентського Офісу – Микола Точицький - призначений міністром культури та інформаційної політики.

Микола Точицький народився 1967 року у Вінницькій області. Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету. Кадровий дипломат, працював як у структурі МЗС, так і у закордонних місіях. З 29 вересня 2021 року по 12 квітня 2024 року – заступник міністра закордонних справ України. На посаді заступника глави Офісу президента був з 15 квітня 2024 року. Фото: архів

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості очолить нинішній голова "Укроборонпрому" Герман Сметанін.

Герман Сметанін народився у 1992 році у Харкові. За фахом - інженер-конструктор. Займав посади головного інженера на Львівському бронетанковому заводі, директора Харківського бронетанкового заводу, гендиректора державного підприємства "Завод імені Малишева". Очолював АТ "Українська оборонна промисловість" з 28 червня 2023 року. Фото: Wikipedia

Віталій Коваль перейшов з посади глави Фонда держмайна на посаду міністра аграрної політики та продовольства.

Віталій Коваль народився у 1981 році у місті Березне Рівненської області. Вищу освіту отримав за фахом "банківська справа". Працював у приватному бізнесі, зокрема у банківській сфері. Очолював Рівненську обласну держадміністрацію, з 24 лютого 2022 року до 21 листопада 2023 року - Рівненську обласну військову адміністрацію. Був главою ФДМ з 21 листопада 2023 року.Фото: Wikipedia

Посада міністерки захисту довкілля та природних ресурсів дісталася Світлані Грінчук, яка до цього була заступницею міністра енергетики.

Світлана Гринчук народилася у 1985 році в Чернівцях. Закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут. Кандидат економічних наук. Працювала у Міністерстві захисту довкілля України, де зокрема займалася питаннями виконання Україною Паризької кліматичної угоди, а також дотримання Україною міжнародних зобов'язань за Кіотським та Монреальським протоколами про захист озонового шару. У 2022 році стала заступницею міністра захисту довкілля та природних ресурсів, у вересні 2023 року перейшла на роботу заступницею міністра енергетики.Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів

Міністеркою у справах ветеранів призначена заступниця міністра оборони Наталія Калмикова.

Наталія Калмикова народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Вінницький національний медичний університет та Вінницьку академію безперервної освіти за спеціальністю "магістр публічного управління та адміністрування". Працювала на посадах менеджерки міжнародного благодійного фонду "Повернись живим", радниці з гендерних питань командування Сухопутних військ ЗСУ, виконавчої директорки Українського ветеранського фонду. 27 вересня 2023 року була призначена заступницею міністра оборони України з питань соціального розвитку.Фото: архів

Міністром молоді та спорту став Матвій Бідний, який до цього знаходився в статусі в.о. глави відомства.

Матвій Бідний народився 1979 року в Києві. За першою освітою - тренер викладач (Національний університет фізичного виховання та спорту України). Також є фахівцем у сферах фінансів та комерційного права. Працював тренером, керівником фітнес-клубу, займав менеджерські посади в різних компаніях. З 2016 року - на різних посадах в Міністерстві молоді та спорту. 15 липня 2020 року став заступником міністра молоді та спорту, 9 листопада 2023 року - тимчасово виконуючим обов’язки міністра.Фото: Wikipedia

Однією із самих резонансних стала відставка міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Замість нього МЗС буде очолювати його заступник Андрій Сибіга.

Андрій Сибіга народився 1975 року в місті Зборів Тернопільської області. Після закінчення Львівського державного університету імені Івана Франка працював на різних посадах у структурі МЗС та у закордонних місіях. У 2021-2024 роках був заступником глави Офісу президента. З 12 квітня 2024 року – перший заступник міністра закордонних справ України. Фото: Wikipedia

"Планувалася заміна Куліби на Сибігу, але для багатьох це все одно стало несподіванкою, тому що це один з найбільш помітних, яскравих міністрів, - каже Володимир Фесенко. - Проте, гадаю, є певна емоційна втома у самого Кулеби, також є до нього претензії . І, можливо, зараз хочуть стилістично змінити роботу МЗС - Сабіга досвідчений кадровий дипломат, і я думаю, що емоційного забарвлення в роботі міністерства буде менше, а класичної дипломатії - набагато більше".

Щодо самого Кулеби, то, схоже, він хотів би трохи "відпочити", розповідає експерт. Не виключено, що він стане послом у якійсь важливій для України країні, або він може очолити Дипломатичну академію. "Або він трохи відпочине, і потім йому дадуть якусь важливу посаду, наприклад, спецпредставника президента. Але поки що питання відкрите" , - додає Фесенко.

Окремо зазначимо, що крім прем'єра Дениса Шмигаля, посади в уряді зберегли: перший віце-прем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко, віце-прем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, міністр енергетики Герман Галущенко, міністр соціальної політики Оксана Жолнович, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, міністр фінансів Сергій Марченко та міністр оборони Рустем Умеров.

Нові кадри ОП

Заповнювати вакансії потрібно не лише в уряді, а й в Офісі президента - його покинули Ростислав Шурма, Олексій Кулеба та Микола Точицький.

У команду ОП направляються Олександр Камишін, звільнений з посади глави Мінстратегпрому, та Ірина Верещук - Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупований територій, яке вона очолювала у статусу віце-прем'єрки, скоріше за все, приєднають до Мінрегіону.

Олександр Камишін народився у 1984 році в Києві. Має дипломи бакалавра у сферах фінансів та комп'ютерних наук. Працював у приватному бізнесі, у тому числі у власному. Був головою держкомпанії "Укрзалізниця". З 21 березня 2023 року по 4 вересня 2024 року очолював Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.Фото: Wikipedia

Ірина Верещук народилася у 1979 році в Раві-Руській Львівській області. Навчалася у військовому інституті при Національному університеті "Львівська політехніка" за спеціальністю "міжнародна інформація". П'ять років служила у ЗСУ на офіцерських посадах. У 2010-2015 роках була мером Рави-Руської. Брала участь у виборах міського голови Києва у 2020 році, але посіла на них лише п'яте місце. У 2019–2021 роках була народним депутатом України (фракція "Слуга народу"). Обіймала посаду віце-прем'єрки – міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій з листопада 2021 року. Фото: Wikipedia

Не виключено, що в Офісі можуть з'явитися регіональні чиновники, які себе добре зарекомендували.

"Є розмови про те, що до ОП може прийти львівський губернатор (Максим Козицький), також для роботи в уряді чи в Офісі президента розглядається кандидатура губернатора Закарпаття (Віктор Микита)", - ділиться інсайдами Володимир Фесенко.

Максим Козицький народився 1981 року у Львові. За освітою лікар. Суспільний діяч, підприємець, політик. Очолює Львівську обласну адміністрацію із 5 лютого 2020 року. Фото: Wikipedia

Віктор Микита народився 1979 року у селі Ільниця Закарпатської області. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю "юрист". Працював у правоохоронних органах, у тому числі у центральному апараті Служби безпеки України. Полковник СБУ. Очолює Закарпатську обласну державну адміністрацію з 10 грудня 2021 року. Фото: Wikipedia

В очікуванні покращення

Тож, нарешті, кадрові питання у владі втряслися. Однак не зовсім зрозуміло, для чого проводилися такі значні перестановки.

"Те, що зараз відбувається, - це запланована кадрова реорганізація складу Кабміну", - стверджує Володимир Фесенко.

Він нагадав, що президент анонсував структурні зміни в Кабінеті міністрів ще у лютому, проте це питання тимчасово відійшло на другий план у зв'язку з різними подіями, насамперед у зовнішній політиці країни.

У свою чергу політичний експерт Віталій Кулик вважає кадрову ротацію у владі безглуздою, хоча, за його словами, деякі відставки, наприклад, міністра юстиції Дениса Малюськи и глави МЗС Дмитра Кулеби, були очікувані.

"Ну замінять вони одних людей на інших, і що? Це вплине на якість роботи Кабінету міністрів, змінить саму систему? Нічого це не змінить, - сказав експерт у коментарі виданню. - Тобто ці кадрові зміни, які ми бачимо, вони ні про що. Тому що формування державної політики здійснюється не в уряді, не в міністерствах, а на Банковій (Офіс президента - "Апостроф"). Відповідно, міністри не є суб'єктами державної політики, вони просто виконують те, що їм згори спускає Банкова. А нові прізвища, які називаються, ще більше вказують на те, що жодних змін не відбудеться".