Депутати від ОПЗЖ у Київраді активніше голосують за бюджет і землю, ніж за дерусифікацію — дослідження

Депутати Київської міської ради, обрані від забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ), найактивніше беруть участь у голосуваннях із бюджетних, земельних та орендних питань. Водночас їхня явка суттєво знижується, коли йдеться про перейменування вулиць та інших об’єктів у межах дерусифікації столиці.

Про це свідчать результати дослідження громадської ініціативи «Голка», яка проаналізувала понад 9 400 голосувань Київради за останні шість років.

За даними аналітиків, під час розгляду питань дерусифікації депутати, обрані від ОПЗЖ, з’являються на голосуваннях на 14% рідше, ніж у середньому. Це найбільша різниця між звичайною явкою та участю в голосуваннях щодо дерусифікації серед усіх політичних сил Київради.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Київрада ухвалила низку рішень щодо перейменування міських об’єктів. Зокрема, вулиця Московська стала вулицею Князів Острозьких, станцію метро «Площа Льва Толстого» перейменували на «Площу Українських Героїв», а частині вулиці Лаврської повернули ім’я гетьмана Івана Мазепи.

Дослідницька журналістка та інженерка даних «Голки» Оксана Ставнійчук нагадала, що після заборони ОПЗЖ нові представники цієї політичної сили більше не можуть отримувати депутатські мандати в місцевих радах.

Так, після дострокового припинення повноважень депутаток Олени Букало та Марії Марк їхні місця в Київраді залишилися вакантними.

За словами Ставнійчук, Верховна Рада ще чотири роки тому могла розглянути урядовий законопроєкт №7476, який передбачав механізми усунення представників проросійських політичних сил із місцевої влади. Однак документ так і не був ухвалений.

Водночас деякі місцеві ради вже позбулися депутатів від ОПЗЖ. Як приклад дослідниця навела Київську обласну раду.

Серед депутатів Київради, обраних від ОПЗЖ, залишається Олександр Попов, який за президентства Віктора Януковича очолював Київську міську державну адміністрацію.

На виборах міського голови Києва у 2020 році Попов посів друге місце після Віталія Кличка, випередивши, зокрема, Сергія Притулу. При цьому найбільшу підтримку ОПЗЖ отримала в центральних районах столиці, зокрема на Печерську.

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів нагадала про роль Попова під час Революції Гідності.

За її словами, саме він відповідав за встановлення новорічної ялинки на Майдані Незалежності, а прокуратура свого часу повідомляла, що посадовець схиляв правоохоронців до силового розгону протестувальників.

Федорів наголосила, що держава не повинна покладатися виключно на політичну пам’ять виборців. На її переконання, парламент має створити законодавчі запобіжники до проведення повоєнних виборів.

Крім того, вона запропонувала надати громадянам можливість відкликати місцевих депутатів без остаточного погодження такого рішення політичними партіями. На думку очільниці «Голки», це дозволило б ефективніше усувати з місцевої влади як проросійських політиків, так і осіб, причетних до корупції.