Посилення російських атак на промислові об’єкти, енергетичну систему та експортну інфраструктуру призводить до дедалі відчутніших втрат української економіки. Серед найсерйозніших наслідків – фактичне припинення виробництва сталі на окремих підприємствах і значне скорочення можливостей аграрного сектору через проблеми з роботою портів.

Про це пише Associated Press.

За інформацією агентства, російські ракетні удари призвели до зупинки ключових металургійних потужностей України. Наслідки цього відчувають не лише металургійні підприємства, а й низка суміжних галузей. Зокрема, комбінат "Каметсталь" у Кам’янському, на який у 2025 році припадало понад чверть загального обсягу виробництва сталі в Україні, припинив роботу після атаки п’ятьма балістичними ракетами 5 вересня.

Підприємство виготовляло сталь і чавун для українського ринку, зокрема для будівельної галузі, а також постачало напівфабрикати європейським виробничим майданчикам компанії "Метінвест". Зупинка комбінату позначилася на роботі будівництва, машинобудування, гірничодобувної промисловості, енергетики та транспортної логістики.

Генеральний директор "Каметсталі" Олександр Третьяков в інтерв’ю Associated Press зазначив, що підприємства, діяльність яких пов’язана з роботою комбінату, можуть бути змушені звільняти працівників або повністю зупиняти виробництво. Водночас скорочення промислових перевезень створює додаткові проблеми для "Укрзалізниці", значна частина вантажної бази якої формується завдяки транспортуванню металу, руди та іншої промислової продукції.

Третьяков назвав нинішній стан української металургії найскладнішим із часів Другої світової війни. За його словами, раніше галузь забезпечувала близько 6% ВВП країни, однак тепер цей внесок фактично зведений до нуля.

Додатковим ризиком для металургійного сектору залишаються торговельні обмеження з боку Європейського Союзу. У "Метінвесті" застерігають, що звуження можливостей експорту української сталі на європейський ринок може стати перешкодою для відновлення виробництва навіть після стабілізації безпекової ситуації.

Водночас російські атаки на чорноморські порти та судноплавство суттєво обмежили експортні можливості України. Це призводить до зростання вартості перевезень як для промислових підприємств, так і для аграрного сектору. За інформацією Lloyd’s List Intelligence, у серпні кількість суден, які заходили до українських портів Чорного моря, скоротилася приблизно на 90% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Частину вантажопотоків перенаправляють через дунайські порти та сухопутні маршрути. Однак такі альтернативні шляхи обходяться значно дорожче й не можуть забезпечити аналогічні обсяги перевезень. Унаслідок цього труднощі в одній галузі посилюють проблеми в інших секторах економіки.

Скорочення металургійного виробництва означає зменшення обсягів експорту, податкових надходжень і вантажних перевезень залізницею. Водночас обмеження роботи морських портів ускладнює реалізацію як промислової, так і сільськогосподарської продукції. У підсумку Україна втрачає валютну виручку та бюджетні доходи. На цьому тлі Національний банк України прогнозує погіршення динаміки економічного зростання.

Про складну ситуацію з державними фінансами заявляють і у Верховній Раді. Голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що Україна зіткнулася з найгострішим дефіцитом фінансування від початку повномасштабної війни.

Зменшення податкових надходжень ускладнює забезпечення всіх запланованих державних видатків навіть за умови отримання міжнародної допомоги. Водночас близько 40% ВВП спрямовується на потреби оборони. Тому серед основних пріоритетів бюджету залишаються військове фінансування, виплати заробітних плат працівникам бюджетної сфери, пенсії та соціальна допомога.

Отже, російські удари по промисловості та експортній інфраструктурі спричиняють масштабний економічний ефект. Зупинка металургійних підприємств, обмеження портової діяльності та подорожчання логістики одночасно впливають на виробництво, експорт, зайнятість, бюджетні надходження та загальну динаміку ВВП України.

Раніше ми писали, що міністерство економіки та довкілля затягує ухвалення рішення щодо остаточних антидемпінгових заходів проти імпорту сталевих зварних труб із Туреччини. Розгляд питання перенесено ще на два тижні.