Азербайджан може закупити російські комплекси "Панцирь-С1": що відомо

Москва розраховує домовитися з Баку про постачання зенітних ракетно-гарматних комплексів "Панцирь-С1". Про такі плани заявив керівник Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Росії Дмитро Шугаєв. Потенційна угода може стати ознакою відновлення військово-технічної торгівлі між двома країнами.

Про це пише The Defence Blog.

За словами Шугаєва, російський комплекс "Панцирь-С1" користується значним попитом на міжнародному ринку озброєнь. Посадовець висловив сподівання, що в перспективі Росії та Азербайджану вдасться узгодити умови його продажу.

Водночас він не розкрив можливих обсягів постачання, вартості контракту чи деталей переговорного процесу. Офіційної реакції азербайджанської сторони на цю заяву наразі немає.

Крім того, Шугаєв повідомив про підписання між країнами програми співробітництва. Документ передбачає участь Росії у створенні нових і модернізації вже наявних підприємств та об'єктів, призначених для ремонту бронетехніки азербайджанської армії.

Як нагадує видання, упродовж 2000-х і 2010-х років Азербайджан активно закуповував російську бронетехніку. Зокрема, йдеться приблизно про 100 танків Т-90С, а також близько 100 бойових машин піхоти БМП-3 і бронетранспортерів БТР-80А.

Можливості комплексу "Панцирь-С1"

"Панцирь-С1" — це російський зенітний ракетно-гарматний комплекс ближньої дії. Його конструкція поєднує ракетне озброєння та дві автоматичні 30-мм гармати, розміщені на одній автомобільній платформі.

Основне призначення системи — прикриття військових об'єктів, міст і зенітних ракетних комплексів більшої дальності від повітряних загроз. Серед цілей, для ураження яких призначений "Панцирь-С1", — літаки, гелікоптери, крилаті ракети та безпілотники.

Експортний варіант комплексу, за наведеними характеристиками, може вражати цілі на відстані до 20 км і на висоті до 15 км. Загалом Росія постачала ці системи більш ніж десяти країнам.

На кого орієнтується Азербайджан у закупівлі озброєння

Останніми роками Баку переважно співпрацював із Туреччиною та Ізраїлем у сфері придбання сучасних систем озброєння.

Зокрема, 30 вересня 2026 року під час оборонної виставки ADEX у Баку Азербайджан уклав із Туреччиною контракти на суму понад 500 млн доларів. Домовленості охоплюють постачання 14 навчально-тренувальних літаків Hürkuş-II, баражувального боєприпасу Mızrak і системи Antidot від Baykar, а також берегового оборонного комплексу Barbaros виробництва Roketsan. Крім того, сторони підписали меморандум щодо радіолокаційної системи ALP-100 від компанії Aselsan.

Ще один масштабний контракт пов'язаний з ізраїльською оборонною промисловістю. У жовтні видання Globes повідомило, що Азербайджан може бути неназваним замовником угоди на 235 млн доларів із компанією Elbit Systems. Вона передбачає придбання реактивних систем залпового вогню PULS і ракет EXTRA-MR.

Водночас поглиблення оборонної співпраці Баку й Анкари супроводжувалося публічними суперечками. Як зазначає The Defence Blog, розбіжності стосувалися, зокрема, відносин Азербайджану з Ізраїлем, релігійних питань і розподілу заслуг за перемогу у війні в Карабасі 2020 року. Попри це, сторони продовжили укладати нові оборонні контракти.

Скільки комплексів "Панцирь" Росія втратила в Україні

За підрахунками проєкту Oryx, який зараховує лише втрати, підтверджені фото- та відеоматеріалами, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила щонайменше 54 комплекси "Панцирь". Серед них — 53 системи "Панцирь-С1" та один модернізований комплекс "Панцирь-С1М".

У публікації також зазначається, що Служба безпеки України віднесла ці системи до пріоритетних цілей для підрозділів далекобійних безпілотників. Це пов'язано з тим, що "Панцирі" відіграють важливу роль у російській протиповітряній обороні, зокрема у протидії українським далекобійним дронам.

Протягом 8 жовтня та в ніч на 9 жовтня 2026 року Сили оборони України завдали низки ударів по військових об'єктах російських окупантів на території РФ та на тимчасово окупованих територіях.