Польща посилила охорону кордону з Росією після попереджень розвідки про можливі диверсії та провокації. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що в Калінінграді помітили підозрілу активність, а більш точна інформація вказує на можливі інциденти в першій половині листопада, зокрема збройні вторгнення на польську територію.
Про це йдеться в матеріалі американського видання The New York Times (NYT) від 3 листопада, передає "Апостроф".
Польща посилила охорону кордону з Калінінградом
За словами Туска, країна розпочала спеціальну операцію на північному кордоні з Росією. До неї залучили антитерористичну поліцію, розвідників і посилені прикордонні служби.
Польський прем’єр пояснив, що рішення ухвалили після повідомлень про підозрілу активність у Калінінграді. Пізно вночі там помітили невідомих людей із ліхтариками. Їхні наміри поки не встановили.
Крім того, Польща отримала попередження від розвідувальних служб союзників про можливі диверсії або серйозніші провокації на кордоні з Росією.
Туск заявив, що нові дані свідчать про ймовірність таких подій у першій половині листопада. Серед можливих сценаріїв він назвав збройні вторгнення на територію Польщі.
"Це не випадково, що ця напруга, спровокована росіянами, виникає саме сьогодні", – сказав прем’єр-міністр.
Він також згадав про глобальну невизначеність напередодні проміжних виборів у США та внутрішню політичну напругу в Польщі.
Яку провокацію Росія може готувати біля кордону НАТО
Як зазначає NYT, європейські уряди останніми місяцями стикаються з хвилею диверсійних операцій, у причетності до яких звинувачують Росію. Раніше також лунали попередження про можливі військові провокації або вторгнення вздовж східного флангу НАТО.
Водночас аналітики вважають, що повномасштабне збройне вторгнення з Калінінграда до Польщі менш імовірне, ніж локальні провокації та диверсії. Їхньою можливою метою може бути дестабілізація польського уряду Дональда Туска, який підтримує Україну та Європейський Союз.
За однією з версій, нестабільність на кордоні може вплинути на настрої польського суспільства. Зокрема, це може посилити негативне ставлення до України та підтримку правих політичних сил, які виступають проти Євросоюзу, українських біженців і, в окремих випадках, військової допомоги Києву.
Видання також звертає увагу на стратегічне значення Польщі для України. Через її територію проходить більшість західної зброї та боєприпасів, які отримує Київ.
Чому Калінінград вважають потенційною точкою для провокацій
Калінінград – найзахідніша територія Росії, розташована між Польщею, Балтійським морем і Литвою. Раніше ця територія належала Німеччині, а після Другої світової війни її анексував Радянський Союз.
Там розташовані штаб-квартира Балтійського флоту та великий військовий гарнізон. Тому регіон давно розглядають як можливу відправну точку для військових дій.
Окрему увагу раніше приділяли Сувальському коридору – ділянці між Польщею та Литвою, яка сполучає Калінінград із Білоруссю. У 2023 році попередній польський уряд попереджав про можливу мобілізацію російських найманців для перекриття цього маршруту.
У разі його блокування три балтійські держави – члени НАТО – могли б опинитися відрізаними від решти військового альянсу. Однак вступ Фінляндії до НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році змінив цю ситуацію. Найманці, про яких тоді попереджали польські посадовці, так і не з'явилися.
Як ситуація на кордоні пов'язана з політичною кризою в Польщі
NYT зазначає, що можливі провокації відбуваються на тлі гострого протистояння навколо Конституційного суду Польщі. Політичні опоненти Туска звинувачують його у використанні напруженості на кордоні, щоб відвернути увагу від конфлікту в суді.
У п'ятницю уряд направив спецпризначенців для блокування доступу до будівлі Конституційного суду. Це стало частиною протистояння навколо спроб усунути голову суду, якого підтримує колишня правляча партія "Право і справедливість".
Президент Польщі Кароль Навроцький, який виступає проти Туска та підтримує голову суду, під час засідання Ради національної безпеки у вівторок зосередився переважно на внутрішньому конфлікті. Росію він згадав лише побіжно.
Водночас Навроцький заявив, що агресора необхідно стримувати навіть тоді, коли він діє нижче порогу відкритої війни. Він також пообіцяв протидіяти змінам у Конституційному суді.
Туск, зі свого боку, пов'язав критику своїх дій з боку правих сил із кампанією російських чиновників і державних ЗМІ. Він закликав польських політиків не діяти в інтересах Москви.
"Сьогодні надзвичайно важливо, щоб польські політики не слугували – навмисно чи через нерозумність – інтересам Росії", – заявив прем'єр-міністр Польщі.
Нагадаємо, раніше в ГУР заявили, що Росія може готувати диверсії в Центральній та Східній Європі, зокрема в країнах Балтії, щоб дестабілізувати Європейський Союз і послабити підтримку України. За оцінками української воєнної розвідки, Москва розглядає сценарії провокацій із подальшим звинуваченням України.