Сукупний обсяг фінансових зобов'язань Європейського Союзу, пов'язаних із підтримкою України, може найближчим часом перевищити 200 млрд євро. Через обмежені надходження від заморожених російських активів Брюсселю, ймовірно, доведеться залучати нові спільні позики, щоб продовжити фінансування Києва.

Про це пише німецьке видання WELT AM SONNTAG, посилаючись на власні розрахунки на основі даних Європейської комісії.

За оцінками журналістів, Євросоюзу необхідно буде виділити Україні ще понад 40 млрд євро додатково до вже наданих 166 млрд євро. Очікується, що ці кошти залучатимуть через механізм спільних запозичень.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив про додаткову потребу у фінансуванні на рівні 70 млрд євро. З цієї суми, відповідно до попередніх планів, близько 46 млрд євро має забезпечити Євросоюз. Частину фінансових зобов'язань розраховували покрити завдяки прибуткам від заморожених на європейській території російських активів.

Втім, ці надходження виявилися значно меншими за необхідні обсяги фінансування. За даними Єврокомісії, за трохи більше ніж два роки використання доходів від російських активів вдалося накопичити близько 8 млрд євро. Останній платіж Україна отримала в серпні – він становив 1,4 млрд євро.

До цього Євросоюз перерахував ще чотири транші:

  • 1,4 млрд євро – у квітні 2026 року;

  • 1,6 млрд євро – у серпні 2025 року;

  • 2,1 млрд євро – у квітні 2025 року;

  • 1,5 млрд євро – у липні 2024 року.

Таким чином, навіть сукупні надходження від заморожених російських коштів покривають лише невелику частину з 46 млрд євро, які ЄС планує спрямувати на підтримку України.

У матеріалі зазначається, що використання основної суми заморожених російських активів наразі залишається юридично обмеженим. Тому найбільш імовірним варіантом подальшого фінансування можуть стати нові спільні запозичення країн Євросоюзу.

Додаткове навантаження на український бюджет створюють і російські атаки на цивільну інфраструктуру. Удари по енергетичних та логістичних об'єктах збільшують фінансовий дефіцит України, яка вже значною мірою залежить від зовнішньої підтримки. За оцінками видання, приблизно половину бюджетних потреб країни покриває допомога ЄС.

У Європі посилюються дискусії щодо подальшої підтримки України

Водночас у низці країн Євросоюзу зростає політичне невдоволення продовженням масштабної фінансової допомоги Києву. Зокрема, питання підтримки України може стати одним із чинників політичної боротьби напередодні президентських виборів у Франції, які мають відбутися у травні наступного року.

Одна з потенційних фавориток перегонів Марін Ле Пен виступає за припинення допомоги Україні та суттєве скорочення фінансових внесків Франції – приблизно до 20% від нинішнього рівня.

Критику нових пакетів підтримки висловив і представник німецької партії "Ліві" Дітмар Барч. Він заявив, що фінансова допомога Україні не повинна призводити до скорочення соціальних видатків у Німеччині.

На його думку, канцлер Фрідріх Мерц та керівництво Євросоюзу мають активніше долучатися до пошуку шляхів мирного врегулювання війни.

Водночас голова Німецького інституту економічних досліджень Марсель Фрацшер пропонує розглянути можливість випуску спільних європейських облігацій для фінансування потреб, пов'язаних із війною. Він вважає, що в довгостроковій перспективі їхнє погашення можна було б здійснювати за рахунок загальних податкових надходжень.

За словами Фрацшера, під час ухвалення рішень про фінансування необхідно враховувати не лише обсяги потреб України та ефективність використання коштів, а й довгострокові економічні інтереси Європи та питання безпеки континенту.

Раніше ми писали, що Польща спрямує 8 млн злотих (близько 1,8 млн євро) на придбання генераторів для України, щоб посилити стійкість української енергетичної системи напередодні зими.