Запропонована урядом модель експорту металобрухту потребує перегляду, оскільки за нинішніх умов може призвести до недоотримання бюджетних коштів і появи додаткових можливостей для непрозорих операцій на ринку.

Про це повідомляє GMK Center.

Одним із головних питань є визначення початкової вартості на аукціонах із розподілу експортної квоти обсягом 200 тисяч тонн. Наразі Міністерство економіки розглядає можливість встановлення ціни на рівні 27 євро за тонну. Однак, за підрахунками аналітиків видання, за такого тарифу державний бюджет отримає лише 5,4 млн євро, тоді як додатковий прибуток трейдерів може сягнути 17,2 млн євро.

Натомість встановлення стартової ціни на рівні 80 євро за тонну дозволило б збільшити бюджетні надходження приблизно до 16 млн євро. При цьому надприбутки експортерів скоротилися б до 6,6 млн євро.

У GMK Center також звертають увагу на недостатню конкуренцію серед учасників ринку, яка створює передумови для можливих цінових домовленостей. Зокрема, протягом 2024–2025 років близько 90% українського експорту металобрухту забезпечували лише 11 компаній. Деякі з них мали дуже малу кількість офіційно працевлаштованих співробітників, що, на думку аналітиків, може вказувати на використання посередницьких механізмів і непрозорих схем.

Окреме занепокоєння викликає пропозиція надати державним підприємствам можливість експортувати металобрухт поза загальними квотними обмеженнями. Такий підхід може поставити приватних учасників ринку в нерівні умови. Крім того, існує ризик, що приватний брухт експортуватимуть під виглядом продукції державних компаній, обходячи встановлені обмеження.

Водночас переробка металобрухту всередині країни має значно більший економічний ефект, ніж його прямий продаж за кордон. За оцінками GMK Center, виробництво готової сталевої продукції з однієї тонни брухту забезпечує бюджету близько 14–15 тисяч гривень надходжень. Для порівняння, прямий експорт такої кількості сировини приносить державі лише 50–104 гривні.

Аналітики визнають, що через вимушене припинення роботи частини металургійних підприємств внутрішній попит на брухт наразі зменшився. Проте навіть за нинішніх умов великі споживачі сировини, зокрема "Метінвест Холдинг" та "Інтерпайп", готові закуповувати в "Укрзалізниці" щонайменше 65–70% металобрухту, виставленого на аукціони.

За прогнозами GMK Center, після відновлення повноцінної роботи металургійних підприємств частка закупівель може зрости до 90–95%.

У виданні наголошують, що збереження металобрухту для внутрішньої переробки дозволить отримувати значно більші податкові надходження та підтримувати українську промисловість. На думку аналітиків, кожна тонна цієї сировини має працювати на економіку, державний бюджет та обороноздатність країни, а не забезпечувати надприбутки непрозорим посередникам.

ОП «Укрметалургпром» звернулося до Міністерства економіки та довкілля з проханням врегулювати механізм продажу металобрухту державних підприємств і забезпечити прозорі та однакові правила для всіх учасників ринку. Зокрема, при запровадженні аукціонів з продажу потрібно не допустити створення виняткових умов для держкомпаній, та сформувати справедливу ринкову ціну лотів.