Президент США Дональд Трамп уже неодноразово заявляв про намір укласти "велику і чудову угоду", яка покладе край війні Росії проти України. Від початку російського вторгнення він щонайменше тричі виступав із подібними обіцянками.

Однак його останні заяви, зроблені напередодні перших із лютого тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США, викликали занепокоєння в Києві та серед частини європейських союзників.

Про це йдеться в матеріалі The Economist.

Як зазначають журналісти, наразі мало хто очікує, що дипломатичний процес дасть змогу швидко досягти повноцінного миру. Водночас співрозмовники видання у США та Україні вважають, що поразка республіканців на проміжних виборах до Конгресу зробила переговори значно терміновішими. У січні, коли демократи отримають більшість в обох палатах, адміністрації Трампа буде складніше просувати свої ініціативи. Крім того, головні американські представники на переговорах Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть опинитися під тиском через можливі розслідування щодо конфлікту інтересів.

Українські переговорники, за інформацією видання, приватно досить скептично оцінюють перспективи досягнення домовленостей. Однак вони отримали рекомендацію брати участь у зустрічах із готовністю розглядати пропозиції, щоб не погіршувати відносини з американським президентом.

Росія демонструє "незвичайну гнучкість"

Одним із можливих предметів домовленостей може стати припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. Проте певну поступливість Москва почала демонструвати лише після того, як американські представники запропонували розширити порядок денний і включити до нього питання загальноєвропейської безпеки.

Критики такого підходу побоюються, що він дасть Кремлю можливість висувати додаткові неприйнятні вимоги та затягувати переговори, водночас створюючи видимість зацікавленості в мирному врегулюванні. Натомість представники США запевняють, що їхні ініціативи узгоджуються з позицією європейських партнерів і НАТО.

У Києві не вважають, що російський правитель Володимир Путін готовий укласти всеосяжну мирну угоду до завершення зимової військової кампанії. Один із високопоставлених українських чиновників припустив, що дипломатична активність Москви може бути лише додатковим сценарієм, поки Росія продовжує реалізовувати основний план.

"Можливо, це їхній план Б, поки вони виконують план А", – зазначив співрозмовник видання.

Яких результатів можуть досягти переговорники

Попри невисокі шанси на повноцінну мирну угоду, переговори можуть принести окремі практичні результати. Серед можливих варіантів – поетапні обміни військовополоненими та локальні припинення вогню на ділянках фронту, які мають менше стратегічне значення. Зокрема, йдеться про окремі райони Херсонської та Сумської областей.

Прикладом для таких домовленостей може стати нещодавнє локальне припинення вогню, яке дозволило евакуювати жителів українських Олешок на Херсонщині.

Один з українських чиновників також звернув увагу на зацікавленість російської сторони в підтримці гуманітарних ініціатив першої леді США Меланії Трамп. За його словами, це може позитивно впливати на відносини Москви з американським президентом.

Які поступки пропонують Росії

За даними The Economist, американська сторона вже розглядає кілька пропозицій, які могли б зацікавити Путіна в укладенні угоди. Серед них – повернення Росії на європейські енергетичні ринки. Така ініціатива суперечить новому законодавству Євросоюзу, тому її не підтримують ані Україна, ані європейські партнери Києва.

Ще одна ідея, яку обговорюють учасники переговорного процесу, стосується зміни адміністративних меж українських територій. Такий підхід міг би дозволити Росії заявити про встановлення повного контролю над Луганською та Донецькою областями, не вимагаючи від України передати всі населені пункти, які вона продовжує утримувати.

Однак ключовою перешкодою залишаються гарантії безпеки. Наразі немає зрозумілого механізму, який одночасно дозволив би Москві представити результат переговорів як власну перемогу, а Україні – зберегти суверенітет над територіями, що залишаться під її контролем.

Американські переговорники припускають, що Путін може погодитися на надання Україні гарантій за зразком статей 4 або 5 Північноатлантичного договору. Перша передбачає консультації союзників у разі загрози безпеці, друга – принцип колективної оборони, за яким напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.

Водночас українська сторона сумнівається, що зможе покладатися на такі зобов'язання за адміністрації Трампа. Крім того, Москва не демонструє готовності погодитися на розміщення в Україні багатонаціональних сил безпеки. Російські вимоги щодо нейтрального статусу України та скорочення її армії також залишаються чинними.

Росія може отримати додаткові можливості затягувати переговори

Українські та європейські посадовці побоюються, що пропозиція Вашингтона обговорювати майбутню систему безпеки Європи одночасно з припиненням війни може дати Кремлю додаткові інструменти для затягування домовленостей.

На їхню думку, спочатку необхідно досягти припинення вогню, а вже потім переходити до обговорення ширших питань європейської безпеки. Однак американська адміністрація дотримується іншого підходу, який частково збігається з позицією Путіна, озвученою ще напередодні повномасштабного вторгнення у 2022 році. Кремль тоді наполягав, що врегулювання війни неможливе без перегляду всієї системи безпеки в Європі.

Джерело, наближене до Білого дому, повідомило, що одним із варіантів нової архітектури безпеки може стати реформована Рада "Росія – НАТО".

За його словами, американська сторона не вважає помилкою спроби заздалегідь визначити, якою буде система міжнародної безпеки після завершення війни. Він також зауважив, що Сполучені Штати не можуть самостійно розв'язати конфлікт, якщо інші учасники лише висувають Вашингтону власні рецепти його врегулювання.

Водночас журналісти ставлять під сумнів, що просте переформатування Ради "Росія – НАТО" зможе задовольнити амбіції Путіна, який, як вважається, прагне відновити домінування Москви у Східній Європі за зразком радянського періоду.

Фінансова допомога залишається окремою проблемою

Україна наполягає, що в разі погодження на демобілізацію та поступове повернення Росії до світової економіки їй знадобиться масштабна військова й фінансова підтримка щонайменше протягом наступного десятиліття.

Ці ресурси необхідні для відновлення зруйнованої війною інфраструктури, компенсації військових збитків, підтримки ветеранів та їхніх родин, а також утримання боєздатної армії чисельністю не менше 800 тисяч військовослужбовців.

Американські представники вважають, що такі витрати можуть виявитися надмірними для країн-партнерів України. На їхню думку, достатнім запобіжником мають стати запропоновані гарантії безпеки. Водночас залишається незрозумілим, чи готові європейські держави взяти на себе фінансування української армії після завершення війни.

Додатковою перешкодою можуть стати напружені відносини між Трампом і президентом України Володимиром Зеленським, які навряд чи полегшать узгодження складних фінансових і безпекових питань.

Україна входить у зиму в складній ситуації

Попри активізацію дипломатичних контактів, українська сторона готується до того, що найближчим часом ситуація може ще більше ускладнитися. Країна наближається до зими зі значними пошкодженнями енергетичної та іншої критичної інфраструктури, які накопичувалися протягом повномасштабної війни.

Особливе занепокоєння викликає дефіцит ракет-перехоплювачів Patriot, необхідних для знищення російських балістичних ракет. За інформацією видання, українські запаси таких боєприпасів майже вичерпані, а домовленості зі США про нові постачання поки не перетворилися на реальне відвантаження.

Водночас Росія, за оцінками, має близько 700 балістичних ракет відповідного типу та виробляє ще приблизно 110 щомісяця. На цьому тлі Москва продовжує кампанію ударів по українських містах, передусім по Києву, намагаючись зробити умови життя цивільного населення дедалі складнішими.

Російські війська атакують мости, системи водопостачання та електромережі. Запаси резервного обладнання й комплектувальних деталей поступово скорочуються.

За оцінкою The Economist, за таких обставин очікувати, що Путін добровільно зупинить воєнну кампанію саме зараз, було б надто оптимістично.

Раніше ми писали, що Україна та Росія непублічно демонструють готовність до певних змін у своїх позиціях щодо контролю над Донбасом після завершення війни. Про це напередодні відновлення тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі заявили американські чиновники. Водночас остаточне вирішення територіального питання залежатиме від домовленостей про майбутню систему безпеки.