Росія переглянула підходи до ведення гібридної війни проти європейських країн. Якщо раніше основну увагу привертали фізичні провокації, зокрема інциденти з безпілотниками, то тепер дедалі частіше застосовуються психологічні та кібератаки, покликані завдати економічних збитків і посіяти недовіру в суспільстві.

Про це пише Foreign Policy.

Одним із проявів нової тактики стала масштабна хвиля повідомлень про мінування в різних країнах Європи. Такі погрози надходили до навчальних закладів Італії та Болгарії, авіакомпаній у різних частинах континенту, а також редакцій засобів масової інформації в Ірландії. Крім того, хакери дистанційно вивели з ладу холодильне обладнання у великих європейських супермаркетах.

Як зазначають автори Foreign Policy, частина європейських розвідників вважає Росію найбільш імовірним організатором таких операцій. На користь цієї версії свідчать можливі мотиви, характер атак і попередні випадки подібної діяльності. Водночас остаточних доказів причетності Москви до всіх цих інцидентів наразі немає.

Особливу небезпеку таких операцій становить їхня відносна дешевизна для організаторів і значні витрати, яких зазнають держави та приватні компанії. Крім того, окремі інциденти поступово накопичуються, посилюючи загальне відчуття небезпеки, дестабілізуючи суспільство та підриваючи довіру до державних установ. На думку авторів, це наочно демонструє асиметричний характер сучасних гібридних загроз.

Водночас однією з головних проблем залишається встановлення організаторів атак та готовність європейських урядів публічно називати винних. Наразі існують непрямі ознаки причетності Росії, а також Ірану. Однак навіть за наявності переконливих підстав для таких підозр політичні лідери нерідко уникають прямих звинувачень.

Автори пояснюють це двома чинниками: побоюванням подальшої ескалації та небажанням визнавати, що Росія фактично вже веде війну проти Європи, яка потребує відповідної реакції.

Пасивна оборона може посилити загрозу

У Foreign Policy вважають, що зосередження винятково на захисних заходах не здатне зупинити подальше поширення гібридних атак. Завдяки сучасним технологіям організовувати такі операції стає дедалі простіше, а їхня вартість для нападників залишається відносно низькою.

Натомість європейським країнам необхідно розробити дієвішу стратегію стримування. Серед можливих інструментів – запровадження додаткових санкцій проти осіб та структур, причетних до диверсій, навіть якщо зібраних доказів недостатньо для повноцінного судового переслідування.

Автори наголошують, що підходи розвідувальних служб відрізняються від судових стандартів доказування. Водночас така модель реагування може створювати ризики для демократичних принципів, однак бездіяльність, на їхню думку, лише заохочуватиме противника до нових операцій.

Європі необхідно прискорити обмін інформацією

Ще одним важливим кроком має стати налагодження оперативнішого обміну даними між європейськими інституціями. Це дозволило б швидше виявляти взаємозв’язок між окремими інцидентами, визначати спільні джерела загроз і координувати відповідні заходи.

Як пояснюють автори публікації, формування єдиної картини подій у режимі реального часу допоможе розглядати сотні окремих надзвичайних ситуацій як частини однієї скоординованої кампанії. Це дасть змогу швидше реагувати, зменшувати ефективність дій зловмисників і полегшувати встановлення їхньої відповідальності.

Водночас на рівні цивільної інфраструктури Європи досі немає достатньо розвиненої системи спільного обміну інформацією та координації. Через це противники можуть і надалі перевіряти межі стійкості європейських суспільств і з'ясовувати, наскільки масштабними мають бути провокації, щоб змусити уряди діяти.

Аналітики підсумовують, що головна мета таких операцій полягає не лише в завданні матеріальних збитків, а й у підриві довіри громадян до здатності державних інституцій гарантувати їхню безпеку. Європа має можливості протидіяти цим загрозам, однак для цього країнам необхідні узгоджені дії та політична рішучість.

Раніше ми писали, що європейська комісія готує 22-й пакет санкцій проти Росії та пропозицію щодо фінансування потреб України у 2027 році. Обидві ініціативи планують представити до засідання Європейської ради, яке відбудеться 26–27 листопада.