Саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), у якому взяли участь лідери США, Росії та Китаю, продемонстрував посилення геополітичного впливу Пекіна. Зустріч фактично засвідчила зміни у світовому балансі сил, які формувалися протягом останніх десятиліть. Таку оцінку у своїй колонці для The Telegraph навів Роберт Сервіс, почесний професор російської історії Оксфордського університету.

За словами автора, Дональд Трамп вирушив на саміт із наміром обговорити питання ядерного роззброєння. Однак Китай не готовий долучатися до таких переговорів, доки не досягне паритету зі Сполученими Штатами за кількістю ядерних боєголовок. Саме тому в підсумковому комюніке за результатами зустрічі в Шеньчжені обмежилися загальними формулюваннями щодо стратегічної стабільності та нерозповсюдження ядерної зброї.

Ще однією темою переговорів стало можливе реформування Організації Об'єднаних Націй. Як припускає Сервіс, Трамп, Путін і Сі Цзіньпін можуть бути зацікавлені в обмеженні впливу європейських держав. Зокрема, йдеться про перегляд ролі Великої Британії та Франції в Раді Безпеки ООН, включно з можливим позбавленням їх постійних місць.

Автор також звертає увагу на домовленості щодо стабілізації світових енергетичних ринків. На його думку, такі заяви виглядають суперечливо, оскільки саме військові дії Росії та США стали одним із чинників нинішнього зростання цін на енергоносії.

Окремо учасники саміту висловилися за недопущення перевищення Міжнародним кримінальним судом своїх повноважень. Сервіс вважає, що така позиція особливо вигідна Володимиру Путіну, адже у 2023 році МКС видав ордер на його арешт за підозрою у скоєнні воєнних злочинів.

Загалом, на переконання оглядача, результати зустрічі виявилися сприятливими для Москви. Він нагадує заяву помічника російського президента Юрія Ушакова про те, що окреме обговорення війни в Україні тривало близько 45 хвилин. Хоча ця тема не потрапила до спільного підсумкового документа, згодом з'явилася інформація про чергову критику Трампом України та європейських країн під час телефонної розмови.

Після завершення саміту Путін також позитивно оцінив його результати. На пресконференції він знову заявив про нібито готовність Росії до компромісів, водночас наполягаючи на передачі Москві українського Донбасу.

Натомість Дональд Трамп одразу після завершення зустрічі вирушив до США. Цього разу американський президент відмовився від звичних коментарів для журналістів і підсумкової пресконференції.

Роберт Сервіс припускає, що така поведінка могла бути пов'язана з невдалими результатами поїздки. Автор іронічно згадує, що Трамп заснув під час одного із засідань, і зауважує: американський президент, імовірно, не мав достатньо аргументів, щоб представити саміт як власний дипломатичний успіх. На думку оглядача, Вашингтон у підсумку поступився Москві та Пекіну більше, ніж отримав натомість.

Водночас Путін і Сі Цзіньпін, як прогнозує автор, зможуть використати результати зустрічі для зміцнення власного політичного іміджу всередині своїх країн. Їхні державні медіа, ймовірно, представлять участь у саміті як підтвердження міжнародного авторитету своїх лідерів.

Трампу ж доведеться пояснювати американцям, яких результатів він домігся під час поїздки. Сервіс пов'язує його прагнення до гучного міжнародного успіху з невдачами республіканців на проміжних виборах у США. Однак, на думку оглядача, досягти бажаного ефекту не вдалося.

Автор завершує колонку іронічним порівнянням: Китай, який багато століть тому винайшов феєрверки, цього разу зумів влаштувати справжнє геополітичне шоу, привернувши увагу всього світу. Натомість американський президент залишив саміт без переконливих результатів.

Тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна, яку її учасники представили як історичну подію, фактично стала дипломатичним успіхом для Москви та Пекіна. Водночас сам факт проведення такого саміту має викликати занепокоєння в тих, хто відстоює демократичні цінності, права людини та свободу слова.