На з’їзді латвійської соціал-демократичної партії "Злагода", який відбувся 21 листопада, делегати проголосували за припинення її діяльності та ліквідацію політичної сили.
Про це повідомив у соціальних мережах член правління партії Валерій Агешин, пише Delfi.
За словами Агешина, він перебував у лавах "Злагоди" понад 25 років і вважає ухвалене рішення закономірним. Політик пов’язує його, зокрема, зі зміною суспільних пріоритетів та результатами останніх парламентських виборів.
Він зазначив, що питання соціальної справедливості, захисту прав людини, подолання нерівності, підтримки працівників і підвищення соціальних гарантій для окремих професійних груп нині знаходять відгук лише серед обмеженої частини виборців.
На думку Агешина, латвійський політичний простір дедалі більше визначає популізм, тоді як змістовні аргументи поступаються емоційним гаслам і впізнаваним політичним образам. Саме цим він пояснює слабку підтримку передвиборчої програми "Злагоди".
Політик також визнав, що партії не вдалося виступити на виборах як єдиній команді. Хоча кампанія могла стати нагодою для внутрішнього об’єднання та відновлення політичних позицій, кандидати й сама організація, за його словами, діяли неузгоджено.
Агешин назвав останню виборчу кампанію фактично завершальним етапом історії партії та закликав інші політичні сили врахувати цей досвід, зосереджуючись на суспільних інтересах, а не власних амбіціях.
Можливість припинення діяльності "Злагоди" раніше допускав і її голова Яніс Урбанович. В інтерв’ю виданню Diena він заявляв, що з’їзд може стати останнім в історії політичної сили, та мав намір запропонувати її самоліквідацію.
Латвійська соціал-демократична партія "Злагода" (Saskaņa) тривалий час мала значну підтримку серед російськомовного населення країни. У медіа та політичних оглядах її нерідко характеризували як проросійську, хоча офіційно організація позиціонувала себе як лівоцентристська соціал-демократична сила.
На останніх парламентських виборах партія брала участь спільно з "Партією центру". Політичне об’єднання отримало лише 0,820% голосів виборців, не подолало прохідний бар’єр до 15-го Сейму та втратило право на державне фінансування.
Новий уряд Латвії планує прийняти декларацію про дерусифікацію, створивши правову основу обмеження використання російської мови у громадському просторі.