На Київщині не завершили будівництво жодного з 26 об'єктів інженерного захисту енергетичної інфраструктури, хоча середній рівень їхньої готовності, за звітністю, становить близько 55%.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України від фракції "Слуга народу", член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Козир.
За словами парламентаря, тимчасова слідча комісія вже розглядала питання підготовки енергетичних об'єктів до зими.
"З 26 об'єктів, які планувалися робити, наразі поки не завершили жодного. Коли повинно було по всім тим графікам, воно повинно завершитися було до кінця цього місяця, але, на жаль, ми розуміємо, що є і удари від Росії, є і брак поставок. Але питання не в тому. Це принципова річ і вона повинна точно була робитися вчасно", — зазначив Козир.
Козир пояснив, що ще на початку роботи комісії депутати розуміли: окрім російських атак і можливого браку фінансування, на готовність об'єктів можуть вплинути й інші чинники, зокрема організаційні проблеми та людський фактор. Він визнав, що на строки могли вплинути російські удари та затримки з постачанням обладнання. Водночас наголосив, що ці обставини не скасовують необхідності з'ясувати, чому роботи не виконали вчасно.
"Я розумію, коли там об'єкт захищений, зроблений в рамках тих планів стійкості, на це вистачає коштів. І в нього прилетіла ракета там або прилетіли якісь засоби, які його зруйнували, це одна історія. Але коли зруйнували і ми не встигли це побудувати, то тут виникає питання, хто і в чому і з яких обставин винен або які обставини унеможливили виконання тих графіків, які на себе брало відповідні міністерства", — зазначив Козир.
Депутат пояснив, що кожен будівельний об'єкт, який реалізується за державні кошти, повинен мати проєктну документацію. У ній визначають обсяги робіт, матеріали, кошторис і терміни виконання. Після проходження експертизи та проведення тендерної процедури обирають підрядника, а перебіг будівництва можна контролювати відповідно до затвердженого проєкту.
Водночас середній показник готовності у 55% не обов'язково означає, що всі об'єкти перебувають на однаковій стадії будівництва. За словами депутата, частина споруд може бути майже завершена, тоді як на інших роботи могли взагалі не розпочатися.
Однак головним показником він назвав не відсоток готовності, а факт введення об'єктів в експлуатацію. Поки жодну з 26 споруд не завершено, вони не можуть повноцінно виконувати функції, для яких їх будували.
"Тобто тут середня по палаті температура, але факт в тому, що з 26 об'єктів ще жоден не введений в експлуатацію. Тобто ми розуміємо, що вони там на 100% не готові нести той функціонал і ту задачу, для яких вони там збудовувалися", — наголосив нардеп.
Козир також повідомив, що після розгляду ситуації його колеги направили відповідні листи до правоохоронних органів. Тепер ті мають перевірити обставини невиконання робіт.
Він додав, що ще раніше попереджав про ризики розпорошення коштів на надто амбітні плани. На його думку, важливо було зосередити ресурси на тих об'єктах, які реально можна завершити вчасно.
Водночас депутат закликав не робити передчасних висновків щодо суми коштів, які нібито зникли. За його словами, спочатку необхідно встановити, скільки грошей фактично витратили на будівництво, закупівлю матеріалів, оплату праці та інші потреби.
Козир наголосив, що основна відповідальність за дотримання термінів покладається на замовника робіт. Якщо ним була Київська обласна військова адміністрація, то перевіряти потрібно роботу відповідного департаменту та посадовців, які організовували закупівлі й контролювали виконання проєктів.
"Що стосується відповідальності, зрозуміло, що першочергова відповідальність на замовнику. Замовник, якщо б це було в обличчі Київської ОВА, зрозуміло, що там є відповідний департамент і є відповідна людина, яка проводила ці тендери і в подальшому по її функціональному вона, як замовник, повинна контролювати. Вони зі свого боку також беруть там техно технічний нагляд, який за цим контролює", — пояснив він.
Технічний нагляд, за його словами, відповідає передусім за якість робіт і відповідність будівництва проєктній документації. Натомість контроль за дотриманням графіків належить до сфери відповідальності замовника.
Він також зазначив, що затягування будівництва може призвести до необхідності коригувати проєкти, проводити повторні експертизи та шукати додаткове фінансування. Через інфляцію зростає вартість матеріалів, тому зволікання лише ускладнює реалізацію робіт.
"Апостроф" повідомляв, що президент України Володимир Зеленський заявив про надто повільні темпи відновлення після російських ударів у кількох регіонах. За його словами, у деяких містах також виявили недостовірне інформування про перебіг робіт. Він доручив урядовим відомствам підготувати додаткові інструменти взаємодії з громадами.