Американська пропозиція побудувати тунель під Дніпром у Києві орієнтовною вартістю 1,5 млрд євро поки що залишається лише ідеєю. Остаточних рішень щодо будівництва та фінансування немає. Реалістичність проєкту залежить від повноцінного техніко-економічного обґрунтування та порівняння з іншими альтернативами.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів кандидат технічних наук, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету Олександр Давиденко.

Тунель під Дніпром за 1,5 млрд євро: що відомо про проєкт

За словами фахівця, сучасні будівельні технології дають змогу зводити інженерні споруди майже будь-якої складності. Однак головними питаннями залишаються вартість будівництва, його доцільність і терміни реалізації.

Давиденко пояснив, що до розв'язання транспортних проблем столиці необхідно підходити з погляду класичного управління проєктами: визначити критерії часу, вартості та безпеки й лише після цього обирати між будівництвом тунелю, зведенням нового мосту чи ремонтом наявної інфраструктури.

"Сьогодні я розглядаю цю проблему як класичну з точки зору управління проектами. Нам треба визначити відповідні альтернативи, зробити техніко-економічне обґрунтування за показниками, обрати для нас вигідні критерії. На сьогоднішній день, на мою думку, основним критерієм це є час, вартість, комфорт використання та можливість реалізації проектних задуманих можливостей. Після оцінки цього ми можемо вже точно сказати, нам підходить альтернатива — новий міст, відновлення технічного стану чинної інфраструктури чи будівництво тунелю", — зазначив фахівець.

Експерт пояснив, що оцінювати вартість проєкту можна також за аналогічними спорудами, зведеними в інших країнах. Водночас пряме порівняння не буде цілком коректним через відмінності в законодавстві, державних будівельних нормах, логістиці та вартості матеріалів.

"Нам треба розуміти, як ми отримали ці півтора мільярда оціночні. В першу чергу треба зрозуміти, це було техніко-економічне обґрунтування, чи є у нас вихідні дані у вигляді геології, гідрології та інших вишукувань. Також треба розуміти, чи є інвесторські кошториси. І тоді ми вже можемо говорити про таку цифру", — зазначив Давиденко.

На думку фахівця, перш ніж обирати між тунелем, новим мостом або реконструкцією наявної інфраструктури, необхідно порівняти всі варіанти за кількома критеріями. Зокрема, врахувати час будівництва, вартість, комфорт використання та реальні можливості реалізації проєкту.

Він також додав, що під час складання технічного завдання у проєкті тунелю можна передбачити додаткові захисні функції, зокрема використання споруди як бомбосховища з відповідним класом вибухостійкості.

Водночас для цього потрібно заздалегідь визначити клас вибухостійкості конструкції, провести розрахунки та оцінити кількість людей, яких вона має вміщувати. Цей критерій також можна враховувати під час порівняння тунелю з мостом.

Що стосується пропускної спроможності майбутнього тунелю, то визначити її можна лише після транспортного моделювання. Експерт наголосив, що без відповідних розрахунків називати конкретні цифри некоректно. Водночас він вважає, що поява тунелю або нового мосту в будь-якому разі була б кращою, ніж відсутність додаткової переправи.

Які альтернативи тунелю є для Києва

Як тимчасове рішення для транспортного сполучення між берегами Дніпра в Києві можна розглядати понтонні переправи. Однак під час їх облаштування необхідно враховувати інженерні ризики, зокрема льодохід і зміну рівня води в річці.

За словами Давиденка, роботу таких переправ можна регулювати залежно від умов експлуатації. Якщо виникатиме загроза пошкодження конструкції, рух нею можна буде тимчасово припиняти.

"Ми повинні визначити всі можливі ризики і у відповідності до поставленої задачі та надійності ми можемо регулювати роботу понтона. Тобто, якщо в нас виникають можливі ризики пошкодження, ми можемо припинити рух до необхідності подальшого використання. Тобто це все регулюється і є методи і моделі цього регулювання", — пояснив фахівець.

Повноцінна робота понтонної переправи залежатиме не лише від її конструкції, а й від облаштування під'їзних шляхів. Давиденко зазначив, що оцінити терміни їхнього будівництва без інформації про конкретне місце розташування переправи та генеральне планування транспортної розв'язки Києва складно.

Експерт також зауважив, що альтернативою понтонним переправам можуть бути швидкозбірні мости. Однак їхнє використання обмежене конструктивними особливостями, зокрема довжиною прольотів.

"Якщо довжина була би менша, ми могли би розглядати інші види тимчасових переправ, такі як швидкозбірні мости. Але вони і за своєю конструктивною особливістю обмежені в довжині прогону", — зазначив Давиденко.

За його словами, для розв'язання транспортної проблеми Києва необхідно одночасно розглядати капітальні та тимчасові рішення. До перших належать ремонт і відновлення наявних мостів, будівництво нових споруд або тунелю, до других — передусім понтонні переправи. Вибір конкретного варіанта має залежати від результатів інженерних досліджень та оцінки всіх можливих ризиків.

Нагадаємо, що народний депутат України від фракції "Слуга народу" Олександр Качура в етері телеканалу "Апостроф" розповів, що тунель під Дніпром для сполучення між берегами можуть побудувати за кілька місяців. Американська компанія вже звернулася до українського уряду з відповідною пропозицією та готова залучити фінансування для реалізації проєкту.