Будівництво тунелю через Дніпро в Києві поки зарано називати реалістичним проєктом. Для його реалізації необхідно розробити документацію, дослідити геологічні умови, узгодити маршрут із міськими комунікаціями та інтегрувати споруду в транспортну систему столиці.

Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів архітектор і дослідник інфраструктури Олег Гречух.

За словами Гречуха, перед початком будівництва будь-якого масштабного інфраструктурного об'єкта необхідно розробити проєктну документацію та визначити основні технічні характеристики споруди. Натомість обговорювати вибір підрядника, будівельних матеріалів і технологій без попередніх розрахунків передчасно.

"На сьогоднішній день немає ні містобудівної, ні проектної документації, ні кошторису, ні техніко-економічного обґрунтування, то вже обговорювати на сьогоднішній день, ну, ті речі, які обговорюються, тобто вибір там конструкції чи вибір підрядника, це дуже дуже рано. Тобто це не та стадія, про яку зараз можна говорити як реалістично", — зазначив експерт.

Він наголосив, що тунель не можна розглядати лише як споруду, яка з'єднає два береги Дніпра. Його необхідно інтегрувати в загальну транспортну систему столиці з урахуванням наявних доріг, транспортних потоків і потреб міста.

Зокрема, важливо передбачити можливість транзитного руху транспорту, який перетинає Київ із заходу на схід та у зворотному напрямку. Такий транспорт не повинен рухатися через центральну частину міста, оскільки це створюватиме додаткове навантаження на дороги.

За словами Гречуха, попередні плани будівництва тунелів у Києві передбачали їхнє сполучення з великими транспортними магістралями. Зокрема, йшлося про початок маршруту в районі окружної дороги або Берестейського проспекту та вихід на Броварський проспект.

Таким чином, довжина тунелю мала б охоплювати не лише ділянку під Дніпром, а й значні відрізки на обох берегах річки. Це дозволило б створити повноцінний інфраструктурний об'єкт, а не тимчасове рішення для перетину водної перешкоди.

Проєктування тунелю може тривати роками

Гречух пояснив, що підготовка до будівництва потребуватиме погоджень із численними організаціями та балансоутримувачами міських комунікацій. Необхідно дослідити розташування наявних підземних мереж, врахувати майбутнє будівництво та передбачити можливість прокладання нових комунікацій.

Він зазначив, що під час планування тунелю потрібно враховувати розвиток теплової генерації та необхідність прокладання теплотрас. Без узгодження цих питань існує ризик, що майбутні інженерні мережі перетинатимуться з тунелем або перешкоджатимуть будівництву.

Крім того, необхідно визначити оптимальний маршрут споруди, оскільки кожен із можливих варіантів матиме свої обмеження. Для цього можуть знадобитися зміни до генерального плану Києва, перенесення окремих комунікацій та додаткові погодження.

Експерт нагадав, що ідею будівництва тунелів у столиці обговорювали ще за попередніх міських голів, однак до повноцінних проєктних рішень так і не дійшли.

"Це роки фактично, бо Київ до сьогодні хоч і планував тунелі ще 15-20 років тому, але до реальних дій, готових проектних рішень чи хоча би кількох варіантів ескізу, на сьогоднішній день ще навіть не дійшло. Тому цей, ну, етап не вдасться уникнути", — наголосив Гречух.

Він також зазначив, що навіть наявність попередніх напрацювань не гарантує можливості використати їх без додаткового коригування. Київ постійно розвивається: з'являються нові будинки, інженерні мережі та об'єкти інфраструктури. Тому будь-які попередні рішення потрібно буде повторно погоджувати з урахуванням актуальної ситуації.

Окремим викликом для будівництва тунелю є геологічні особливості столиці. За словами Гречуха, навіть локальні проблеми з ґрунтами вже впливали на роботу київського метро.

"У нас уже є такий приклад, як метро на Теремке, яке проходило під річкою Либідь, яка вже давно в колекторі в бетонному знаходиться, тобто вона ізольована від ґрунтів, але ґрунти під нею все ж таки зволожені залишилися і це призвело до зупинки метро. Фактично тунель і 10 років навіть не пропрацював, тобто не виконав навіть тої функції, яка на нього покладена проектною документацією", — пояснив архітектор.

Експерт зауважив, що досвід усунення таких проблем на окремій ділянці не означає, що аналогічні рішення можна буде застосувати під час будівництва тунелю через Дніпро. На різних ділянках річки можуть бути інші геологічні умови, які потребуватимуть додаткових досліджень.

Чи зможе тунель замінити мости через Дніпро

За словами архітектора, кількість смуг руху та пропускну здатність тунелю необхідно визначати відповідно до транспортних потреб і його призначення.

Якщо споруда має забезпечувати транзитний рух великогабаритного транспорту через Київ, розрахунки будуть одними. Якщо ж тунель планують використовувати переважно для сполучення між лівим і правим берегами столиці, це вже інше завдання.

Гречух наголосив, що масштабні інфраструктурні об'єкти мають вирішувати транспортні проблеми міста та країни загалом, а не лише потреби окремого району.

Тому для визначення ефективності майбутнього тунелю необхідно проаналізувати загальні транспортні потоки, спрогнозувати навантаження та визначити, які саме завдання він повинен виконувати.

Як писав раніше "Апостроф", народний депутат України від фракції "Слуга народу" Олександр Качура заявляв, що тунель під Дніпром для сполучення між берегами можуть побудувати за кілька місяців. Американська компанія вже звернулася до українського уряду з відповідною пропозицією та готова залучити фінансування для реалізації проєкту.

Американська компанія Robbins готова долучитися до проєкту будівництва тунелю під Дніпром у Києві. Вона пропонує надати тунелепрохідницьке обладнання, навчити українських фахівців і забезпечити технічний супровід робіт.

Виконувач обов'язків міністра транспорту та зв'язку України у 2009–2010 роках Василь Шевченко повідомляв, що будівництво тунелю під Дніпром у Києві може стати одним із перспективних інфраструктурних проєктів столиці. Однак його реалізація потребуватиме значних фінансових ресурсів, тривалих проєктно-вишукувальних робіт та складної підготовки. Наразі, попри обговорення можливого залучення американської компанії до проєкту, швидкого початку будівництва очікувати не варто.