Будівництво тунелю під Дніпром у Києві може стати одним із перспективних інфраструктурних проєктів столиці. Однак його реалізація потребуватиме значних фінансових ресурсів, тривалих проєктно-вишукувальних робіт та складної підготовки. Наразі, попри обговорення можливого залучення американської компанії до проєкту, швидкого початку будівництва очікувати не варто.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів виконувач обов'язків міністра транспорту та зв'язку України у 2009–2010 роках Василь Шевченко.

За словами Шевченка, обговорювати інфраструктурні проєкти, які можуть покращити транспортне сполучення Києва, доцільно навіть з огляду на перспективу їхньої реалізації в майбутньому. Водночас будівництво тунелю під Дніпром потребуватиме не лише безпосередньої проходки, а й значного обсягу проєктно-вишукувальних робіт, які можуть зайняти чимало часу.

Він пояснив, що київські ґрунти є складними для будівництва, а тунель, відповідно до попередніх проєктних задумів минулого століття, мав би проходити на глибині близько 30 метрів. Крім того, знадобилося б облаштувати під'їзні естакади протяжністю приблизно півтора кілометра з кожного боку, що суттєво збільшило б вартість проєкту.

"Я думаю, що будь-який інфраструктурний проєкт, проєкти, які можуть допомогти, навіть якщо це буде в майбутньому, то, ну, їх можна обговорювати. Єдине, що цей проєкт може обговорюватись, виходячи з того, що витрати ж на побудову тунеля будуть не тільки витрати безпосередньо на проходку, а витрати, які будуть впливати на проєктно-вишукувальні роботи, які займуть значну частину часу, тому що ґрунти достатньо тяжкі в районі Києва", — зазначив Шевченко.

Експерт наголосив, що наявна транспортна інфраструктура Києва вже потребує значних вкладень. Зокрема, два столичні мости — Метро та міст Патона — перебувають в аварійному стані, а Північний і Південний мостові переходи також мають складний експлуатаційний стан.

За його словами, необхідно розглядати не лише будівництво нового тунелю, а й капітальний ремонт, відновлення та можливе розширення пропускної спроможності наявних мостів. Окремо він звернув увагу на потребу в альтернативних транспортних рішеннях, зокрема використанні швидкозбудованих комбінованих мостів та активізації роботи Київської міської електрички.

Шевченко пояснив, що транспортне сполучення між берегами Дніпра має критичне значення для столиці, адже близько 40% населення Києва проживає на лівому березі, а значна частина людей працює на правому. Це створює високий пасажиропотік і додаткове навантаження на мостову інфраструктуру.

Будівництво тунелю під Дніпром може тривати роками

Він пояснив, що, попри швидкі темпи безпосередньої проходки тунелів у світовій практиці, в українських умовах левову частку часу заберуть проєктно-вишукувальні роботи, облаштування гідроізоляції та пошук фінансування. В умовах воєнного стану ані державний, ані міський бюджети не здатні самостійно профінансувати такий об'єкт. Крім того, будівельний майданчик перебуватиме під постійною загрозою ворожих обстрілів.

"Сам цей процес, про який ви сказали, він дійсно може бути коротшим, але загальний процес підготовки, облаштування і здачі в експлуатацію, він може бути довгий. Ну і плюс, знову ж таки, я кажу, що для цього потрібно ще фінансування. Якщо ми говоримо про фінансування в наших умовах, то це можливо тільки за рахунок грантових коштів, тому що наш бюджет не дозволяє цього зробити, бюджет Києва не дозволяє цього зробити", — пояснив Шевченко.

Він зазначив, що в умовах Києва будівельні роботи можуть ускладнити нестійкі ґрунти, необхідність захисту тунелю від проникнення води та додаткові технологічні процеси.

"Про проходку говорити — це вже треба після проєктно-вишукувальних робіт, тому що нам потрібно зрозуміти, в яких ґрунтах ми можемо йти. Тобто, по великому рахунку, я вже говорив, що в минулому столітті була спроба, і цей ґрунт, ну, ця глибина десь в межах 30 метрів. Це достатньо глибокі тунелі, і плюс, знову ж таки, це сама, ну, підготовка. Просто в процесі прокладання цього тунелю відбувається ще додаткове, ну, фактично викладення цього тунелю із відповідних блоків, які, ну, нам, скажімо, унеможливлюють проникання вологи", — пояснив експерт.

Водночас, за його словами, реалізація такого проєкту в умовах війни має додаткові ризики, оскільки інфраструктурні об'єкти можуть стати мішенями для російських атак. Крім того, для будівництва тунелю Києву доведеться шукати зовнішнє фінансування, адже міський і державний бюджети наразі не можуть забезпечити необхідні витрати.

Тунель може коштувати дорожче за будівництво мостів

За словами Шевченка, остаточно оцінити вартість проєкту наразі неможливо, оскільки немає завершених досліджень, проєктної документації та визначеного джерела фінансування.

Він наголосив, що передусім необхідно відновлювати наявні мости, мінімальними вкладеннями покращувати їхню функціональність, а також визначати реальні можливості фінансування нових транспортних об'єктів.

Експерт підсумував, що розробляти перспективні інфраструктурні проєкти варто вже зараз, навіть якщо їх реалізація розпочнеться лише в майбутньому. Зокрема, підготовка до будівництва тунелю може стати частиною планування повоєнного відновлення столиці.

Нагадаємо, що народний депутат України від фракції "Слуга народу" Олександр Качура в етері телеканалу "Апостроф" розповів, що тунель під Дніпром для сполучення між берегами можуть побудувати за кілька місяців. Американська компанія вже звернулася до українського уряду з відповідною пропозицією та готова залучити фінансування для реалізації проєкту.

Американська компанія Robbins готова долучитися до проєкту будівництва тунелю під Дніпром у Києві. Вона пропонує надати тунелепрохідницьке обладнання, навчити українських фахівців і забезпечити технічний супровід робіт.