Скандал навколо Конституційного трибуналу Польщі: чи переважить політичний егоїзм стратегічне мислення?

У Польщі продовжує розгоратися політична криза, викликана подіями навколо Конституційного трибуналу. Урядова коаліція на чолі з Прем'єром Дональдом Туском ставить під сумнів повноваження суддів, обраних за часів правління партії «Право і Справедливість» (ПіС).

Водночас Президент Кароль Навроцький, який представляє опозиційну ПіС, не визнає частину суддів, яких затвердив новий склад парламенту.

Слід зазначити, що зловживання минулої влади у питаннях верховенства права, зокрема при формуванні Конституційного трибуналу, активно критикувалися не лише всередині Польщі, а й у Єврокомісії.

Більше того, у 2022 році Брюссель заморозив виплати Варшаві з фондів ЄС через порушення в питаннях незалежності судової системи. І лише після зміни влади наприкінці лютого 2024 року 137 мільярдів євро були розблоковані, а в травні Єврокомісія офіційно закрила штрафну процедуру проти Польщі за статтею 7 Договору про ЄС, яка тривала з 2017 року.

Підставою для цих рішень став план дій з відновлення незалежності судів та реформи системи дисциплінарної відповідальності, представлений Урядом Дональда Туска. Перезавантаження роботи Конституційного трибуналу стало одним з його важливих елементів.

Скандал між двома ключовими конкуруючими політичними силами Польщі з питань формування Конституційного трибуналу починає виходити за межі внутрішньополітичного конфлікту.

З огляду на його значну дестабілізуючу роль, особливо у світлі підготовки до наступних парламентських виборів, запланованих на жовтень 2027 року, до нього активно долучаються й сторонні сили, зокрема росія.

У москві сподіваються, що внутрішньополітична дестабілізація Польщі сприятиме падінню проєвропейської коаліції Дональда Туска і приходу до влади проросійських сил.

На жаль, такі сподівання мають під собою певні підстави, оскільки ПіС, намагаючись переграти урядову коаліцію, робить ставку на об’єднання з зорієнтованими на росію «Конфедерацією» та «Конфедерацією польської корони». Хоча останні мають абсолютно маргінальну підтримку, інших партнерів, необхідних для збільшення голосів у Сеймі, ПіС на сьогодні не бачить.

Конфедерації, зі свого боку, не мають інших можливостей для підвищення свого політичного впливу. Тому, незважаючи на значну різницю в питаннях ставлення до рф, така коаліція може зберегтися і під час передвиборчої боротьби та при формуванні нової урядової коаліції.

Наразі лідери обмінюються гострими заявами. Туск звинувачує Навроцького і ПіС у блокуванні змін, пов'язаних із роботою Конституційного трибуналу. Крім того, він наголошує, що конфлікт вже активно використовується проросійськими силами, та до нього залучилася армія російських ботів. Навроцький, зі свого боку, звинувачує уряд Туска у «силовому захопленні конституційного органу держави», а його соратники пропонують оголосити уряду Туска вотум недовіри.

Від того, чи вдасться урядовій коаліції відстояти свою позицію і зменшити вплив політичного скандалу на майбутні вибори, залежать не лише перспективи польської демократії.

На кону здатність держави надалі відігравати важливу роль у розвитку європейської системи безпеки та наданні допомоги Україні у війні проти рф. Адже сьогодні Польща є ключовим логістичним хабом для транспортування європейського і американського озброєння до нашої держави.

У разі отримання Конфедераціями «золотої акції» після парламентських виборів наступного року, ця роль може, якщо й не припинитися зовсім, то зазнати суттєвої шкоди. Відчують на собі негативні зміни й українці, які переїхали в Польщу після початку широкомасштабної агресії.

Аналітика Київського Безпекового Форуму