Повний блекаут в Україні створює ризики для роботи атомних електростанцій, однак вони мають резервні системи живлення, зокрема дизель-генератори, які дозволяють підтримувати охолодження ядерного палива.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів доктор фізико-математичних наук, експерт з питань ядерних досліджень Людвік Литвинський.
За словами Литвинського, ризики для українських АЕС у разі масштабного блекауту справді існують. Проте конструкція станцій передбачає дублювання систем безпеки та можливість забезпечення електроживлення за допомогою дизель-генераторів.
Він наголосив, що ситуація залишається тривожною від початку повномасштабної війни, а занепокоєння поділяють і західні фахівці.
"Справа в тому, що ризики є, але самі системи вони передбачають, по-перше, дублювання, по-друге, можливість забезпечити власним виробництвом за рахунок дизель-генераторів. Тому справа вона кепська, як з початку військових дій, так і сьогодні, але йде, як і йде", — сказав він.
Литвинський пояснив, що атомні електростанції за своєю конструкцією не розраховані на ведення бойових дій поблизу них. Проте покладатися на дипломатичний тиск чи заклики міжнародних організацій до Росії не варто. Експерт критично оцінив діяльність МАГАТЕ, наголосивши на відсутності в агенції реальних механізмів впливу та значній присутності в ній російських представників.
"Це добре відомо, що МАГАТЕ немає жодних важелів впливу на Російську Федерацію. Це, мабуть, що найголовніше. Але до того я можу додати, що занадто багато загалом вихідців з Росії працює безпосередньо в МАГАТЕ. Занадто багато зацікавленості частини співробітників звідти в тому, щоб ніяких кроків на підтримку України не відбувалося", — підкреслив науковець.
На думку Литвинського, колективні звернення західних ядерних регуляторів також не змусять російське керівництво погодитися на енергетичне перемир'я. Єдиним аргументом, який розуміє Москва, залишаються дії Сил оборони України.
Експерт також зауважив, що порівнювати можливі наслідки блекауту для сучасних українських АЕС із Чорнобильською катастрофою 1986 року некоректно. На діючих українських станціях працюють водо-водяні реактори під тиском, які мають значно вищий рівень безпеки та захисту. Натомість небезпечні реактори типу РБМК, подібні до чорнобильського, сьогодні експлуатуються лише на території Росії.
"Чорнобильська станція і її проєкт були суттєво більш небезпечними порівняно з водо-водяними під тиском. Там, по-перше, і системи захисту, і системи запобігання виходу до довкілля — вони суттєво менш надійні були. Наразі такі атомні станції використовуються лише на території Росії. Практично усюди їх вже позакривали і правильно позакривали", — підсумував доктор фізико-математичних наук.
"Апостроф" повідомляв, що цієї зими в Україні може зрости загроза ядерної аварії через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Про це попередили представники органів ядерного регулювання 38 країн, закликавши Москву негайно припинити удари по енергетичних об'єктах.