Під час операції "Ведмежий капкан" на півночі Харківської області українські захисники застосували комплексну тактику, щоб не допустити оточення своїх підрозділів російськими військами. Для цього використовували бронетехніку, масовані удари безпілотниками, відволікаючі маневри та дистанційне мінування логістичних маршрутів противника. Важливим чинником успіху стала також сувора секретність підготовки й проведення операції.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики звернули увагу, що російське військове керівництво раніше неодноразово заявляло про нібито оточення тисяч українських військових на цій ділянці фронту. На думку ISW, такими повідомленнями Кремль намагається сформувати для західних партнерів викривлене уявлення про ситуацію на полі бою та нав'язати російську версію лінії фронту як основу для майбутніх мирних переговорів. Однак замість оточення українських підрозділів Сили оборони проводили контрнаступальну операцію та повертали контроль над територіями.

20 листопада один з українських полків повідомив, що в межах операції "Ведмежий капкан" вдалося звільнити 204 квадратні кілометри території та 14 населених пунктів на північ і північний схід від Великого Бурлука.

Згідно з оприлюдненою картою, під контроль України повернулися Комісарове, Широке, Чорне, Нефедівка, Шев'яківка, Водяне, Довгеньке, Зарубинка, Устинівка, Івашкине, Анискине, Вільхуватка, Довжанка та Чугунівка. Водночас російські війська продовжують утримувати Озерне, Березники, Артильне та Рублене.

Командир 475-го штурмового полку ЗСУ підполковник Олександр Настенко в коментарі українській службі BBC наголосив, що під час підготовки та реалізації операції військові дотримувалися особливо суворих заходів оперативної безпеки. Він також зазначив, що бойові дії в межах цієї операції ще тривають — українські підрозділи продовжують зачистку окремих прикордонних населених пунктів.

За оцінками ISW, російське командування мало намір замкнути кільце оточення в районі села Приколотне. Для реалізації цього плану окупанти наступали з двох напрямків: зі сходу — через Артильне та Вільхуватку, а із заходу — з боку Вовчанська та Білого Колодязя.

Наприкінці червня 2026 року російські підрозділи перетнули державний кордон поблизу Артильного та почали просуватися в напрямку Приколотного. На той час українські військові джерела характеризували ситуацію на цій ділянці як майже критичну.

Водночас аналітики ISW не знайшли підтверджень того, що російським військам справді вдалося оточити українські підрозділи. Це стосується і заяв Міноборони РФ та начальника Генерального штабу Росії Валерія Герасимова, які лунали у вересні та жовтні. Попри відсутність доказів, російські посадовці й пропагандистські ресурси продовжували поширювати інформацію про нібито оточення тисяч українських військових. 20 листопада один із прокремлівських військових блогерів знову повідомив про бої поблизу Приколотного.

У ніч проти 21 листопада російські війська повторно атакували Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Цього разу ударний безпілотник типу "Шахед" влучив у промислове підприємство, внаслідок чого виникла пожежа.