Скорочення американського військового контингенту в Європі на 5 тисяч військових замість прогнозованих 25 тисяч не свідчить про намір США залишити європейський континент. Європа залишається стратегічно важливим плацдармом для Вашингтона, зокрема для стримування Росії та проведення розвідувальної діяльності.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політичний консультант, експерт із питань зовнішньої політики Гліб Остапенко.
За словами Остапенка, скорочення американського контингенту на 5 тисяч військових замість прогнозованих 25 тисяч не означає, що Сполучені Штати збираються залишити Європу без підтримки. Він пояснив, що Росія може використовувати ескалаційні заяви, щоб відвернути увагу від конкретних питань щодо України та перевести дискусію в площину загальноєвропейської безпеки.
"Тут можна трішки відштовхуватися, не можна собі не дозволити цього зробити. Ми ж прекрасно розуміємо, що якщо росіяни попросять ще раз трішки більше, скажемо так, проескалують, вони можуть попросити, наприклад, відновити Берлінську стіну. Я думаю, що тоді американці не те, що відмовляться від 25 тис., а ще і додадуть 25 тис. Тому Кремлі там прораховують свої зовнішньополітичні ескалаційні блефи для того, щоб змістити макро-дративну рамку перемовин від конкретики щодо України до загальної архітектури європейської безпеки", — зазначив експерт.
Він наголосив, що Європа залишається надзвичайно важливою для американської зовнішньої політики. Зокрема, йдеться про можливості контролю за діями Росії, проведення розвідувальних операцій та використання військових баз на території європейських держав.
Остапенко нагадав, що американські та інші сили НАТО патрулюють акваторії Чорного й Балтійського морів, а також використовують військову інфраструктуру на Кіпрі, в Італії, Іспанії та Великій Британії.
"А додатково це бази на Кіпрі, бази в Італії, в Іспанії, у Великій Великобританії, ну, тобто Європа для Америки — це надстратегічний плацдарм, який у разі чого буде реалізовуватися, якщо ми дійдемо до там всесвітньої ескалації, всесвітньої умовної третьої світової війни, можна назвати її по-різному. Тому найголовніше питання в тому, що насправді американці зараз роблять рівно те, що вони і повинні були б робити. Ну, краще взагалі не скорочувати", — пояснив політичний консультант.
За словами Остапенка, американська присутність на європейському континенті завжди відповідала стратегічним інтересам Вашингтона, тому нинішні дискусії про її скорочення не варто сприймати як звичайну зміну пріоритетів.
Він пояснив, що хоча президент США має значні повноваження у сфері зовнішньої політики, Конгрес також відіграє важливу роль у визначенні напрямів міжнародної діяльності країни.
"Зараз для нас, для України, добре, що демократи отримали для себе більшу репрезентацію у Конгресі Сполучених Штатів, не тому, що я за демократами республіканців, я за те, щоб просто ми відійшли від того статусу кво, який існував, і нарешті ми почуємо голоси інших американців, які ще й будуть залучати поміркованих або класичних республіканців до голосування у проукраїнських, пронатаівських і проєвропейських питаннях, які буде реалізовувати Америка у своїй зовнішній політиці", — наголосив експерт.
Він додав, що посилення позицій демократів може сприяти відновленню активнішої ролі США в міжнародній політиці. Водночас для України важливо, щоб у Конгресі звучали не лише позиції прихильників нинішньої адміністрації, а й голоси політиків, готових підтримувати українські інтереси.
Він нагадав, що вимоги Володимира Путіна щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року лунали ще в грудні 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії. На думку експерта, повторення цих заяв свідчить про те, що Кремль продовжує використовувати тактику політичного тиску та блефу.
"Це просто говорить про те, що у Путіна в голові не те, щоб нічого не змінилося, але він далі намагається блефувати. Вибачте, які держави НАТО станом на 97-й рік? Ти Донецьку область захопити не можеш п'ятий рік підряд. Зараз це виглядає дикувато, ідіотично і просто смішно", — заявив Остапенко.
Він пояснив, що таким чином Кремль намагається змінити контекст переговорів: замість обговорення конкретних умов завершення війни пропонує повернутися до дискусій про архітектуру європейської безпеки.
Експерт зауважив, що від листопада 2025 року, коли було представлено початковий план із 28 пунктів, а згодом його скоротили до 20, суттєвого дипломатичного прогресу в питанні завершення війни не відбулося.
"Апостроф" повідомляв, що Росія висловила готовність допустити європейські країни до переговорів щодо завершення війни в Україні, які відбуваються за посередництва США. Однак Москва висуває низку вимог, виконання яких може суттєво обмежити оборонні можливості Європи та послабити безпеку країн НАТО.