Міжнародні спостерігачі зафіксували в кримінальному провадженні у справі «Роттердам+» обставини, які практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розглядає як ознаки можливого порушення гарантій справедливого судового розгляду.

Про це йдеться у звіті моніторингової місії IAC ISHR від 11 вересня 2026 року. 

За оцінкою місії, йдеться про можливе порушення принципів змагальності та рівності сторін (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини), а також права на ефективний захист (п. 3 ст. 6 Конвенції).

Як зазначається у звіті, у провадженні зберігається раніше зафіксована тенденція «сумнівних доказів». Про неї місія вже повідомляла у звітах від 28 і 31 серпня та 2 і 3 вересня. Заперечення захисту щодо походження, достовірності, допустимості та доказового значення матеріалів обвинувачення повторюються і не отримують достатньо переконливого предметного спростування.

Водночас спостерігачі уточнюють, що не йдеться про встановлення недопустимості чи недостовірності доказів. Мова про об’єктивно значущі сумніви щодо їхньої надійності, які потребують належної перевірки й мотивованої судової оцінки.

Цієї осені суд досліджує письмові докази обвинувачення. Вони стосуються ціноутворення на вугілля, рентних платежів, імпорту та постачання вугілля, а також методології визначення прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії. За версією прокуратури, під час прийняття відповідного Порядку застосовувалися економічно необґрунтовані підходи, а окремі зацікавлені суб’єкти впливали на формування його показників.

Захист заявив, що обвинувачення зіставляло економічно неоднорідні показники: фактичні та прогнозні величини, вартість вугілля для шахт і доходи генеруючих компаній.

Суд запитав прокурора, як відкритість процесу прийняття Порядку, на якій наполягають обвинувачені, узгоджується з версією про злочинний характер їхніх дій. Прокурор пояснив, що обвинувачення стосується насамперед економічної необґрунтованості Порядку та обмеженого доступу до частини робочих матеріалів до його затвердження, а не повного приховування інформації. Суд зауважив, що економічна необґрунтованість як така не вичерпує змісту інкримінованого кримінального правопорушення.

Захист також наголосив, що частину листування, яку обвинувачення вважає внутрішньою комунікацією, ініціювала сама НКРЕКП в межах офіційної взаємодії.

У місії послалися на рішення ЄСПЛ у справах «Махарік проти Чехії» та «Джурич проти Сербії». Згідно з ними, справедливість провадження оцінюється з урахуванням якості та надійності доказів, а суд зобов’язаний давати мотивовану відповідь на істотні доводи сторін.