Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна разом із партнерами розглядає механізми повернення громадян, які виїхали за кордон. Однак чіткого порядку рееміграції наразі не існує, а риторика про "ухилянтів" часто не враховує, що значна частина чоловіків залишила країну на законних підставах.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла адвокатка, голова військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко.

За словами правниці, попри численні заяви представників української влади про необхідність повернення громадян, наразі відповідного механізму рееміграції не розроблено. Вона наголосила, що не можна автоматично вважати всіх чоловіків, які перебувають за кордоном, порушниками мобілізаційного законодавства, адже значна частина з них виїхала на законних підставах.

Зокрема, йдеться про чоловіків з інвалідністю, осіб, які супроводжували людей з інвалідністю, а також студентів, які виїжджали на навчання.

Аніщенко пояснила, що відповідальність за незаконний перетин державного кордону може бути адміністративною або кримінальною — залежно від обставин. Водночас екстрадиція не є універсальним механізмом повернення таких громадян, оскільки застосовується до осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів або засуджених за них.

"Станом на сьогоднішній день є такі механізми, як екстрадиція, але це виключно для злочинців, які вчинили тяжкий злочин на території України, отримали підозру, можливо, там заочне рішення або очне і перетнули кордон. І тоді є екстрадиція. Але це процедура дуже складна і виключно для злочинців. Процедура депортації, яку може застосувати Україна ЄС для наших громадян, виключно на тих підставах, якщо наші громадяни самі на сьогоднішній день, якщо наші громадяни порушують закон країни, де вони перебувають чи отримали тимчасовий захист", — зазначила Аніщенко.

Вона додала, що деякі європейські країни, зокрема Німеччина та Чехія, дійсно почали вимагати від чоловіків призовного віку військово-облікові документи або довідки з консульств та прикордонної служби. Проте чітких загальноєвропейських зразків таких довідок наразі немає.

На думку правниці, ситуація з поверненням громадян може змінитися за умови запровадження в Україні прозорих правил військової служби, зокрема чітких термінів і належного забезпечення військовослужбовців. Вона наголосила, що самих закликів до виконання конституційного обов'язку недостатньо — громадяни мають розуміти, як саме працюватиме процедура та які права їм гарантуватимуть.

Аніщенко вважає, що наявність зрозумілого механізму та гарантій дотримання прав людини могла б заохотити українців добровільно повертатися та долучатися до Сил оборони.

Вона також звернула увагу на слова президента щодо громадян, які незаконно перетнули кордон і не сплачують податки в Україні. На її думку, ті, хто повернеться, працевлаштується та сплачуватиме податки, потенційно можуть отримати можливість уникнути відповідальності за окремі порушення.

"Давайте не будемо забувати, що велика категорія військовозобов’язаного віку чоловіків виїхали на законних підставах, будь то особи, які мають інвалідність або особи, які супроводжували інвалідів. І була категорія студентів. Ми говоримо про порушників закону — це лише ті, які виїхали поза межами пункту пропуску", — зазначила адвокатка.

Аніщенко зазначила, що тимчасовий захист для громадян України в країнах ЄС продовжено до березня 2027 року, а надалі його планують продовжити до 2028 року.

За словами правниці, одним із можливих сценаріїв може бути припинення тимчасового захисту окремими державами. У такому разі країни можуть розглядати механізми повернення українців, зокрема депортацію, якщо для цього будуть законні підстави.

"Для того, щоб припинили, то відповідно країни повинні прийняти таке відповідне рішення і можуть, я можу припустити, що можуть зробити такий шлях депортації, тому що законних підстав, щоб їм припинили, наприклад, довідку, як особа, яка ховається від війни, вона вже не може бути законно на території ЄС і відповідно можуть там запропонувати навіть безкоштовні квитки на літак, аби доставити громадян України до території їхнього громадянина", — зазначила Аніщенко.

"Апостроф" повідомляв, що Канада планує прискорити розгляд заяв на отримання дозволів на постійне проживання від українців, які вже перебувають у країні. Для цього у 2027 році передбачили додаткову квоту.