Верховна Рада 10 листопада ухвалила за основу законопроєкт №14327-д, необхідний для підготовки України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). За документ проголосували 249 народних депутатів. Він передбачає зміни до 19 законодавчих актів, зокрема посилення фінансового моніторингу та захисту викривачів.

Про це повідомили у Верховній Раді України, передає "Апостроф".

Що дасть Україні приєднання до SEPA

SEPA – це Єдина зона платежів у євро, яка об'єднує 41 країну. У її межах перекази здійснюються за спільними правилами, стандартами й тарифами.

Приєднання до цієї платіжної зони має спростити міжнародні перекази в євро для українців, банків і бізнесу. Вони зможуть проводити такі операції швидше та за нижчою вартістю, ніж зараз.

Ухвалення законопроєкту за основу саме по собі не означає вступу України до SEPA. Документ має створити законодавчі умови для подання заявки та її подальшого розгляду Європейською платіжною радою.

Які зміни передбачає законопроєкт про SEPA

Документ охоплює 19 законодавчих актів. Основні зміни стосуються трьох напрямів: захисту викривачів, прозорості власників фінансових установ і посилення фінансового моніторингу.

Зокрема, законопроєкт пропонує запровадити окремі гарантії для людей, які повідомляють про порушення у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Як захищатимуть викривачів у фінансовій сфері

Законопроєкт вводить поняття "викривач у сфері запобігання та протидії". Захист поширюватиметься не лише на працівників, а й на самозайнятих осіб, акціонерів, колишніх працівників і кандидатів на посади.

Документ забороняє негативні заходи впливу через повідомлення про порушення. Йдеться, зокрема, про звільнення, переведення та дискримінацію. Доводити правомірність таких рішень має роботодавець або керівник.

Також пропонують запровадити анонімні канали для повідомлень, гарантії конфіденційності, безоплатну правничу та психологічну допомогу. Захист передбачений і для третіх осіб, зокрема членів сімей та колег викривачів.

Які нові реєстри планують створити

Одна зі змін – створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів та інших подібних правових утворень. Він має допомогти встановлювати осіб, які фактично володіють або контролюють такі структури.

Законопроєкт також передбачає створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. До нього вноситимуть інформацію про відкриття та закриття рахунків, електронних гаманців і сейфів.

Держателем обох реєстрів має стати Міністерство фінансів України. При цьому реєстр рахунків і сейфів міститиме лише ідентифікаційні дані. Інформацію про операції та залишки коштів у ньому не зберігатимуть. Документ передбачає збереження банківської таємниці та визначає коло органів, які зможуть отримувати доступ до цих відомостей.

Як посилять фінансовий моніторинг

Законопроєкт розширює повноваження контролюючих і наглядових органів у сфері фінансового моніторингу. Зокрема, Національний банк України зможе публічно повідомляти про порушення фінансовими установами відповідних правил.

Також пропонують розширити перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу та змінити систему штрафів за порушення.

Коли можуть запрацювати зміни

Законопроєкт передбачає поетапне набрання чинності. Для більшості його положень встановлено строк у шість місяців. Окремі норми мають запрацювати після запуску нових реєстрів або у 2027–2028 роках.

У пояснювальній записці також зазначено, що приєднання України до SEPA очікується після 2027 року. Для цього країна має виконати вимоги Європейської платіжної ради, зокрема щодо фінансового моніторингу та прозорості платіжної системи.

Як писав раніше "Апостроф", Уряд України затвердив план пріоритетних дій, який передбачає відкриття четвертого та п’ятого переговорних кластерів щодо вступу до Європейського Союзу (ЄС) до кінця 2026 року.