Росія підтримала американську ініціативу щодо обговорення майбутньої системи безпеки в Європі, однак знову наполягає на виключенні можливості вступу України до НАТО. Ідею переговорів запропонували представники президента США Дональда Трампа в межах дипломатичних зусиль, спрямованих на завершення російсько-української війни.
Про це повідомляє Associated Press.
У Кремлі заявили про готовність обговорювати архітектуру європейської безпеки після завершення бойових дій. Водночас Москва використала американську пропозицію, щоб знову озвучити вимоги, які Владімір Путін висував Заходу ще напередодні повномасштабного вторгнення в Україну.
Україна та її західні союзники побоюються, що обговорення ширшого спектра питань безпеки може створити переваги для Росії та послабити позиції НАТО. Натомість російська влада вважає зміну системи безпеки в Європі одним із ключових елементів майбутнього врегулювання війни.
Під час саміту АТЕС у китайському Шеньчжені Путін обговорив війну проти України з президентом США Дональдом Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном. Зустріч відбулася на тлі побоювань Києва щодо можливого обговорення умов завершення війни без безпосередньої участі України.
Президент України Володимир Зеленський наголошує на необхідності гарантій безпеки, які унеможливлять новий напад Росії після припинення вогню. Європейські лідери, своєю чергою, вважають НАТО основою чинної системи колективної безпеки на континенті.
Російські пропозиції щодо безпеки були офіційно представлені США та НАТО у грудні 2021 року. Москва вимагала гарантій, що Україна, Грузія та інші колишні радянські республіки не вступатимуть до Альянсу. Крім того, Кремль пропонував обмежити військову присутність США та їхніх союзників на території України й інших держав колишнього СРСР.
Серед вимог також було недопущення розміщення військ НАТО в країнах, де вони не перебували до 1997 року, тобто до розширення Альянсу на території Центральної та Східної Європи. Москва пропонувала обмежити військову активність поблизу кордонів Росії та США, зокрема патрулювання кораблів і бомбардувальників, а також скоротити масштаб військових навчань і підвищити їхню прозорість.
Захід відхилив ці пропозиції, назвавши їх неприйнятними. Путін неодноразово звинувачував НАТО в ігноруванні інтересів Росії та називав відмову Заходу виконати вимоги Москви одним із приводів для повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Після переговорів із Трампом і Сі Цзіньпіном він знову заявив, що західні країни не врахували позицію Росії щодо розширення Альянсу.
Путін також відкинув критику європейських держав на адресу російських пропозицій, заявивши, що Москва не прагне конфлікту з Європою та готова обговорювати питання континентальної безпеки. За його словами, Росія зацікавлена в діалозі з європейськими країнами, а їхніх представників нібито запросили озвучити власну позицію перед визначенням формату подальших переговорів.
Водночас російський президент попередив, що Москва не погодиться на розміщення європейських військових в Україні після завершення війни, заявивши, що вважатиме їх законними військовими цілями. Радник Кремля Юрій Ушаков також повідомив, що під час переговорів із представниками Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером — 12 листопада Путін нагадав про російські пропозиції 2021 року. За його словами, Москва планує розширити їх новими положеннями.
Аналітики припускають, що Росія може використовувати переговорний процес для досягнення частини своїх стратегічних цілей, водночас допускаючи поступки в окремих питаннях. Експертка Центру Карнеґі «Росія та Євразія» Тетяна Станова вважає, що Кремль уперше від початку повномасштабної війни бачить конкретну можливість обговорити так звані першопричини конфлікту. Водночас вона зазначає, що російська влада не покладає великих очікувань на переговори й готова продовжувати війну в разі їхнього провалу.
Фахівець із Росії Марк Ґалеотті, керівник Mayak Intelligence, припускає, що Кремль міг висунути максимально жорсткі вимоги на початку переговорів, розраховуючи на їхнє поступове пом’якшення. За його оцінкою, Путін може шукати сценарій завершення війни, який дозволить йому зберегти політичне обличчя навіть за відсутності повного захоплення територій, на які претендує Росія.
У Європі побоюються, що Москва може домогтися від Трампа підтримки умов, які послаблять Україну та створять додаткові ризики для європейської безпеки. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала спочатку до припинення вогню, а вже після цього — до обговорення ширших питань. Вона застерегла від переговорів за російським сценарієм, які, на її думку, можуть стати пасткою для європейських держав.
Після зустрічі із Зеленським та європейськими лідерами в Берліні Джаред Кушнер заявив, що Трамп прагне укласти домовленість за участю Європи, а не нав'язувати її одноосібно. Він також повідомив про готовність американського президента розглянути для України гарантії безпеки, подібні до тих, які передбачені в НАТО.
Кушнер висловив переконання, що Росія може погодитися на такі гарантії. За його словами, Трамп долучився до переговорів у Берліні телефоном після зустрічі з Путіним. Водночас, за оцінкою Станової, Кремль прагне забезпечити участь європейських держав у переговорах щодо континентальної безпеки, щоб домогтися визнання Росії одним із ключових учасників формування майбутнього безпекового порядку в Європі.