Через зростання бюджетного дефіциту Росія може зіткнутися із затримками пенсійних виплат або навіть заморожуванням заощаджень громадян.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів асоційований експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Іван Ус.
Скільки Росія заробляє на нафті та чому цих коштів не вистачає
За словами експерта, порт Усть-Луга щодоби відвантажує близько 700 тисяч барелів нафти, а торік через нього експортували 32 млн тонн нафтопродуктів. Удари по таких терміналах мають прямий економічний ефект.
"Коли казали, що в цьому році суттєво зросли ціни на нафту в світі, то Росія заробить багато грошей. Але, як показують цифри, оцей заробіток грошей в Росії, тобто реально нафтові доходи, вони не такі високі. Вважається, що Росія повинна заробляти приблизно трильйон рублів на місяць. Якщо ми беремо жовтень, Росія заробила 600 млрд. Хоча ціни були найвищі за весь рік, середня ціна була 103 долари за російську Urals, але заробили менше", — пояснив Ус.
Експерт пояснив, що Росія розраховувала отримувати близько трильйона рублів нафтових доходів щомісяця. Однак у жовтні, попри високі ціни на нафту, надходження становили близько 600 млрд рублів. Водночас виплати за механізмом демпфера сягнули рекордних 555 млрд рублів.
"Тому що, щоб заробити оці високі гроші, великі гроші, треба експортувати великі обсяги нафти, щоб не було проблем з її експортом і паралельно, щоб це покривало видатки на демпфер. А що фізично відбувається? Через оці так звані кінетичні санкції України, коли щось прилітає по російських нафтових терміналах, Росія не може на 100% отримувати гроші від нафти через те, що фізично не вдається все експортувати, але паралельно демпфер вже ніхто не відміняв", — пояснив Ус.
За його словами, механізм демпфера передбачає компенсації виробникам і постачальникам пального, щоб стримувати зростання цін на внутрішньому ринку. Російська влада не може просто відмовитися від цих виплат, оскільки це може призвести до подорожчання пального та прискорення інфляції.
Росія може зіткнутися із затримками пенсійних виплат
Ус також звернув увагу на погіршення бюджетної ситуації в Росії. За його оцінкою, замість запланованого дефіциту в 3,8 трлн рублів країна може завершити рік із дефіцитом близько 10 трлн рублів.
На думку експерта, через зростання бюджетного дефіциту російська влада може вдатися до непопулярних економічних рішень. Серед можливих сценаріїв він назвав затримки пенсійних виплат або заморожування заощаджень громадян за прикладом Радянського Союзу в січні 1991 року.
"Тому мій прогноз, що вже, можливо, наступного року ми почуємо або про те, що пенсії починають там щонайменше затримувати, або буде крок, який зробив Радянський Союз 3 січня 1991 року, коли просто забрали всі заощадження в банках. Про це в Росії вже говорять, причому з трибуни Держдуми Росії. Скоро ми побачимо на практиці це рішення", — припустив експерт.
Він вважає, що заморожування заощаджень може мати серйозні політичні наслідки для російської влади. Ус нагадав, що після аналогічного рішення радянського керівництва на початку 1991 року громадяни втратили доступ до своїх грошей, що посилило невдоволення населення.
Він підкреслив, що нинішня економічна модель РФ побудована виключно на веденні війни, тому її зупинка або продовження в будь-якому разі веде державу до глибокої системної кризи.
Експерт додав, що націоналізація підприємств також не обов'язково допоможе російській економіці. Для ефективного управління такими активами потрібні компетентні керівники, однак, за його словами, фахівці, здатні прораховувати економічні ризики, намагаються виїжджати з Росії.
Крім того, Ус звернув увагу на ризики, пов'язані з передачею підприємствам функцій із самостійного захисту. На його думку, якщо бізнес почне створювати власні силові структури, це може послабити контроль центральної влади над країною.
Ус вважає, що російська економічна модель дедалі більше залежить від продовження війни. За його словами, у проєкті бюджету РФ на наступні роки воєнні витрати закладені як одна з основних складових. Тому припинення бойових дій без зміни економічної моделі може спричинити серйозні проблеми для держави.
Експерт припустив, що Росія опинилася перед двома основними сценаріями: зупинити війну проти України або продовжувати її, поглиблюючи власну економічну кризу.
"Тобто, по великому рахунку, в Росії зараз все більше постає вибір: ви продовжуєте цю війну і наближаєте кінець власної історії, або ви зупиняєте цю війну. І тоді би що буде? Ну, знаєте, зупинити війну — це, до речі, також не значить, що не буде до кінця історії, тому що аналогія з Афганістаном напрошується. Радянський Союз 10 років воював в Афганістані, нічого не здобув. Прийняли рішення 15 лютого 1989 року вийти, і це зупинило розпад Радянського Союзу мені не зупинило, тому що за два роки його не стало", — сказав Ус.
Він наголосив, що російська влада наразі не демонструє готовності відмовитися від війни, оскільки значна частина економічних процесів і бюджетного планування пов'язана з військовими витратами.
"Апостроф" повідомляв, що у Росії продовжує погіршуватися ситуація з борговими зобов’язаннями населення та бізнесу. Громадяни не можуть вчасно виплачувати кредити й комунальні платежі, підприємства затримують зарплати працівникам, а кількість компаній, які опинилися на межі дефолту, зростає. На цьому тлі російська влада посилює примусове стягнення заборгованості, фактично залишаючи громадянам військовий контракт як один із небагатьох доступних способів списання боргів.