Росія намагається скористатися політичним вікном можливостей у США, щоб домовитися з оточенням Дональда Трампа, посилити тиск на Україну та послабити єдність НАТО. Водночас переговорна активність Москви не свідчить про її реальну готовність до припинення вогню.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла політологиня Катерина Рошук.

За словами Рошук, висловлювання президента України Володимира Зеленського на адресу російського диктатора Володимира Путіна не впливають на його рішення та дії. Натомість сама переговорна активність, на думку політологині, поки не свідчить про реальну готовність Росії до деескалації. Єдиним практичним результатом, на який вона сподівається, може стати обмін полоненими.

"Взагалі немає значення, що ми кажемо про Путіна, це не змінює взагалі його поведінку і накази, які він віддає своїй армії з 2014 року… А ми також почули від Володимира Зеленського про те, що переговорники, делеговані Путіним, не мають повноважень говорити про деескалацію у війні. Я перепрошую, а навіщо нам тоді взагалі все це? Це має лише один єдиний сенс — обмін полоненими, і це добре. Це просто гра, в яку грає Путін перед Трампом, щоб продемонструвати готовність до миру", — сказала Рошук.

Політологиня вважає, що Кремль бачить вікно можливостей для досягнення вигідних домовленостей з оточенням Трампа до того, як у січні почне працювати новий склад Конгресу США. На її думку, Москва намагається використати цей час, щоб максимально посилити тиск на Україну, домогтися обмежень військової допомоги та послабити єдність НАТО.

Рошук також звернула увагу на російські пропозиції щодо економічної співпраці зі Сполученими Штатами. За її словами, Москва неодноразово озвучувала ідеї спільних проєктів, зокрема відновлення постачання газу до Європи та будівництва тунелю між Аляскою і Чукоткою.

"Скоріш за все, росія поспішає спокусити якимись угодами оточення трампа. Ми за ці два роки чули і про те, що потрібно знову газ вже в європу транспортувати, хоча трамп ще під час першого президентства був категорично проти цього. А ми чули про тунелі між аляскою та чи там чукоткою. Тобто ми стільки всього чули про неймовірні перспективи співпраці та америки задля добробуту всього світу, що, ну, просто я вже цього всього не пам'ятаю. Тому так, росія зараз бачить вікно можливостей, щоб дотиснути максимум своєї вигоди, щоб дестабілізувати єдність у нато", — сказала Рошук.

На думку політологині, після січня можливості Росії впливати на оточення Трампа можуть зменшитися. Водночас вона застерегла від іншого ризику: Москва може скористатися послабленням позицій американського президента, щоб розширити війну за межі України.

Однією з цілей Кремля, за словами Рошук, є послаблення єдності НАТО та створення умов, за яких окремі європейські країни можуть відмовитися від колективної підтримки союзників. Для цього Росія може пропонувати державам двосторонні безпекові домовленості про ненапад.

Політологиня пояснила, що такі угоди можуть створити суперечності всередині Альянсу, якщо Росія нападе на одну з країн НАТО, з якою інша держава матиме окремі домовленості.

"І от розумієте, що це означає? Що от росія, наприклад, уклала угоду з угорщиною, що вона не нападе, так, і напала на литву. І ці обидві країни є членами нато. І угорщина каже, ну, оскільки у нас з росією безпекова угода, яка нам забороняє діяти проти росії, то ми не будемо підтримувати литву у рамках п'ятої статті нато", — пояснила вона.

Рошук додала, що позиція Дональда Трампа щодо європейських союзників може ускладнити ситуацію. На її думку, якщо США не продемонструють готовності захищати членів НАТО, це може похитнути всю систему безпеки Європи та змусити окремі країни самостійно шукати способи захисту.

Політологиня не бачить ознак того, що Росія готова погодитися на припинення вогню до кінця року. За її словами, Москва не демонструє готовності навіть до секторального перемир'я в Чорному морі, яке могло б сприяти експорту українського зерна до африканських країн.

"До кінця цього року залишилося півтора місяці і я не бачу, щоб Росія була готова навіть на секторальне перемир'я, хоча б на Чорному морі, що б допомогло африканським країнам отримати наше збіжжя. Ні, жодного кроку на зустріч немає, Росія навпаки тисне. Ми бачимо, що у європейських країнах велике незадоволення зростанням цін внаслідок війни в Ірані. Також продовольча криза на нас насувається. І це все на Росії на користь. Тому ні, я вважаю, що Росія не погодиться ні на що, поки ми їх не будемо добивати їх НПЗ", — підсумувала політологиня.

"Апостроф" повідомляв, що під час зустрічі зі спецпосланцями США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером Володимир Путін дав зрозуміти, що не погодиться на демілітаризовану зону в післявоєнній Україні. Російський президент також наполягає на переданні Росії всієї території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, зокрема районів, які російська армія не захопила.