Російські війська під час чергового масованого удару по Україні застосували комбіновану тактику, використавши балістичні ракети та безпілотники. Через дефіцит протибалістичних ракет і модернізацію систем наведення ворога удари по об'єктах критичної та транспортної інфраструктури, зокрема мостах у Києві, стали точнішими.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів військовий експерт, кандидат технічних наук у галузі безпілотних технологій Богдан Долінце.
За словами Долінце, основними цілями російських атак залишаються критична інфраструктура, логістика та економіка України. Не маючи значних військових успіхів, Росія продовжує завдавати ударів по цивільному населенню та об'єктах, від яких залежить функціонування держави.
"Ми бачимо, що знову ж таки цілі ворога лишаються незмінними, тобто ворог атакував критичну інфраструктуру, логістику. Ось, як в українській столиці, так і в деяких інших містах України. Ось, загалом, в принципі, тактика ворога на цьому етапі лишається незмінною, тобто не маючи на сьогоднішній день дійсно ніяких серйозних військових успіхів, ворог намагається продовжувати вести фактично військові дії проти цивільного населення, проти критичної інфраструктури та безпосередньо проти економіки країни", — зазначив експерт.
Він пояснив, що наслідки останніх атак можуть свідчити про складнощі з перехопленням російських ракет. Однією з причин цього може бути дефіцит боєприпасів для протибалістичних комплексів. Водночас протягом останніх місяців Росія могла накопичувати ракетне озброєння, активніше застосовуючи реактивні ударні безпілотники.
Долінце також звернув увагу на те, що Росія, ймовірно, наростила виробництво реактивних безпілотників.
"Тим не менше, навіть останні декілька тижнів, знову ж таки, з урахуванням погодних умов, ми бачимо, що частка реактивних дронів теж була знижена, це означає, що ворог міг продовжувати накопичувати і ракетного озброєння, і в тому числі реактивні дрони, які зможе застосовувати в подальшому. Крім того, якщо говорити саме про виробництво реактивних ударних дронів, бачимо, що Росії, швидше за все, вдалося дещо наростити випуск цих систем. Ось, але на сьогоднішній день обмеження були лишаються те постачання саме реактивних двигунів, які на сьогоднішній день постачаються з Китаю", — розповів він.
Росія змінює тактику запуску балістичних ракет
Експерт припустив, що збільшення проміжків між хвилями ракетних атак може бути пов'язане зі зміною тактики російських військ. Зокрема, протягом останнього місяця Україна регулярно повідомляла про ураження російських пускових установок балістичних ракет. Через це окупанти могли почати частіше переміщувати установки після запусків.
За словами Долінце, така тактика дає змогу скоротити час перебування на одній позиції та ускладнити виявлення і знищення пускових установок.
"Якщо раніше ворог міг собі дозволити здійснювати декілька запусків з однієї точки, то, швидше за все, протягом останнього періоду часу було внесено зміни до тактики застосування і після запуску ракет пускові установки ворога, швидше за все, передислоковуються на запасні позиції і вже після цього знову ж таки здійснюють наступну атаку не того, щоб скоротити час перебування на одній точці, по-друге, зробити значно складнішою можливість виявлення та ураження таких ворожих пускових", — пояснив експерт.
Він додав, що Росія продовжує комбінувати ракетні удари з атаками безпілотників. Зокрема, окупанти застосовують як звичайні бензинові дрони типу "Шахед", так і реактивні моделі "Герань-3", "Герань-4" та "Герань-5".
Долінце зазначив, що кількість реактивних безпілотників останніх двох типів зростає. Через високу швидкість їх складніше перехоплювати. Крім того, російські війська використовують погодні умови — туман і низьку видимість, які допомагають ударним системам ховатися в хмарах та ускладнюють роботу української протиповітряної оборони.
Росія вдосконалила наведення балістичних ракет на мости
Окрему загрозу, за словами експерта, становлять удари по мостах. Він повідомив, що Росія вдосконалила головки наведення балістичних ракет, завдяки чому ймовірність влучання в мостову інфраструктуру зросла.
Як пояснив Долінце, раніше значна частина ракет відхилялася від цілі на десятки або сотні метрів і падала у воду. Тепер модернізовані системи можуть розпізнавати дорожнє полотно на тлі води та коригувати траєкторію польоту на фінальній ділянці.
"Ворог точно не знає, в яку частину мосту він влучить, але при цьому з високою ймовірністю 80-90% ця ракета точно влучить десь по мосту. І, на жаль, це суттєво підвищує ризики для таких об'єктів інфраструктури логістичної міста", — зазначив він.
Водночас кількість ракет, необхідних для пошкодження або руйнування мосту, залежить від його конструкції. Після кожного удару фахівці мають оцінювати стан споруди, визначати необхідність ремонту чи посилення конструкцій та з'ясовувати, як пошкодження впливають на її подальшу експлуатацію.
Долінце наголосив, що Україна має приділяти увагу інженерному захисту та маскуванню мостів. На його думку, відповідні заходи можуть знизити точність ураження таких об'єктів російськими ракетами.
"Апостроф" повідомляв, що після нічної балістичної атаки 17 листопада в Києві тимчасово перекрили рух Північним і Південним мостами. За попередньою інформацією міського голови Віталія Кличка, в обидва мости були влучання. Через пошкодження наземної інфраструктури метро на "зеленій" гілці також призупинили рух між станціями "Осокорки" і "Червоний хутір". Для мільйонного лівого берега це означає, що з шести автомобільних переправ через Дніпро залишилося чотири. Водночас працюють "червона" гілка метро і міська електричка, які не залежать від перекритих мостів.
У Києві внаслідок російської атаки загинули двоє людей, ще одна людина постраждала. Удар припав на нежитлову будівлю в Оболонському районі. Рятувальники дістали з-під завалів заблоковану людину та передали її медикам.
У Києві через пошкодження Південного мосту внаслідок російського обстрілу зазнала ушкоджень теплова мережа. Без опалення залишилися 317 будинків Дарницького району. Також тимчасово не курсують поїзди на частині зеленої лінії метро.
Мер Києва Віталій Кличко заявив, що в столиці фахівці обстежують Північний і Південний мости, які зазнали пошкоджень унаслідок російської атаки. Коли на спорудах відновлять рух транспорту, поки невідомо.