Режим світломаскування в Києві та Київській області може частково ускладнити роботу російських засобів ураження з оптичними системами наведення, однак не стане повноцінним захистом від повітряних атак.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів капітан першого рангу, керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.
Як світломаскування може захистити від російських атак
За словами Лакійчука, під час запровадження світломаскування на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році йшлося передусім про протидію російській пілотованій авіації. Тоді ворожі літаки використовували наземні орієнтири, зокрема дороги та ланцюжки вуличних ліхтарів, щоб визначати напрямок руху й цілі для атак.
"В лютому і в березні 2022 року режим світломаскування не обґрунтовували потреби в економії електроенергії. А тоді про це не йшлося. Як мені здається, ну, навіщо кривити душею, говорити про те, що вимикатиметься світло буде в містах, на вулицях міст, тому що це потреба військових в світломаскуванні. Якщо це обумовлено дефіцитом електромереж. Скажіть людям правду і додайте, що, в принципі, це може певною мірою покращити там маскування від ворога", — зазначив експерт.
Він пояснив, що тоді світломаскування було доречним, оскільки російські бомбардувальники та винищувачі літали над українськими містами й скидали вільнопадаючі бомби. Згодом українські сили протиповітряної оборони відтіснили ворожу авіацію за межі досяжності української ППО.
Нині ж Росія переважно застосовує безпілотники та ракети, які можуть використовувати різні системи наведення. Серед них — інерційні, радіолокаційні та оптичні системи, зокрема модулі типу "Сусанін".
Лакійчук зауважив, що світломаскування може певною мірою ускладнити роботу оптичних систем наведення, які зіставляють зображення місцевості з попередньо закладеною картою. Однак цей захід не матиме вирішального впливу на ефективність російських атак.
"Чи допоможе світломаскування в цьому випадку? Ну, певною мірою воно може допомогти. Не стане воно, скоріш, геймченджером, але якщо ми через брак електроенергії запроваджуємо режим економії світла вуличного, то це плюс для нашого захисту, але не навпаки", — пояснив він.
Чим небезпечне вимкнення вуличного освітлення в Києві
За його словами, перш ніж запроваджувати заходи світломаскування, необхідно оцінити ризики ДТП та визначити, які об'єкти інфраструктури мають залишатися освітленими.
Лакійчук наголосив, що для цього варто врахувати статистику аварій за різних погодних умов і рівнів освітлення. Адже боротьба з потенційною загрозою російських атак не повинна призвести до збільшення кількості жертв на дорогах.
Він додав, що необхідно заздалегідь визначити, як працюватимуть світлофори, чи залишатиметься освітлення на мінімальній потужності та яким чином забезпечуватимуть видимість пішоходів.
Чи може світломаскування замінити перехоплювачі дронів
Експерт також підкреслив, що пасивні засоби захисту не можуть замінити активну протиповітряну оборону, проте здатні доповнювати її. Для протидії різним системам наведення можуть використовуватися хибні цілі та інші засоби пасивного захисту.
"І, звісно, ніколи пасивні засоби захисту не перекриють активні засоби захисту, але вони їх доповнюють. Але знову ж таки, вони їх доповнюють ефективно, коли вони використовуються комплексно", — пояснив він.
Лакійчук зауважив, що встановлення турелей зі штучним інтелектом може посилити захист окремих об'єктів, однак це не є універсальним рішенням. За його словами, необхідна ешелонована система протиповітряної оборони, яка поєднуватиме об'єктовий захист, засоби радіоелектронної боротьби, а також можливості Повітряних сил та інших підрозділів ППО.
"Апостроф" розповів, що світломаскування може ускладнити навігацію деяких російських ракет і дронів, які орієнтуються за освітленням населених пунктів і доріг. Водночас його ефективність обмежена, якщо противник використовує тепловізійні камери. Крім того, Росія може накопичувати безпілотники та ракети для подальших масованих атак.