Інвестиційний фонд Affinity Partners, заснований зятем лідера Сполучених Штатів Джаредом Кушнером, якого призначили одним із ключових переговорників щодо врегулювання ситуації в Україні, володіє акціями виробників озброєння, що отримують прибутки від війн в Україні та Ірані.

Про це йдеться у розслідуванні американського видання The Atlantic. 

Військові активи у портфелі переговорника Кушнера

Журналісти з’ясували, що фонд Кушнера інвестував 32 млн доларів у компанію Arxis. Ця компанія виготовляє критично важливі запчастини для бойових літаків, субмарин та систем протиповітряної оборони, які активно застосовуються на фронті.

Після первинного публічного розміщення акцій на біржі, відомого як IPO, вартість цінних паперів Arxis зросла на 60%, принісши суттєвий дохід фонду, який ще під час першої каденції Трампа залучив 6 млрд доларів від близькосхідних інвесторів.

За підрахунками видання, бізнес-інтереси Джареда Кушнера перетинаються з кількома західними структурами, дотичними до оборонного сектору та військових технологій:

  • австралійська компанія Q-CTRL, що розробляє програмне забезпечення для квантової інфраструктури та навігації — її технології використовують військові відомства США, Британії та Австралії;
  • ізраїльська фінансова група Phoenix Financial, що володіє частками у дев’яти оборонних підрядниках, чиї портфелі замовлень суттєво зросли через бойові дії в Україні та Ірані.

Журналісти звертають увагу на очевидну суперечність: попри публічні заяви Кушнера про те, що його місія полягає у припиненні воєн та досягненні миру, затягування збройних конфліктів безпосередньо збагачує його бізнес-партнерів.

Зокрема, оборонні контракти вже формують половину всієї виручки Arxis, а Q-CTRL отримала доступ до багатомільярдних урядових тендерів.

Попередні звинувачення у конфлікті інтересів

Раніше на ймовірний конфлікт інтересів через зв’язки з групою Phoenix Financial вказував телеканал CNN.

Журналісти повідомляли, що зять американського президента брав участь у дипломатичних перемовинах щодо завершення війни в секторі Гази, одночасно отримуючи фінансову вигоду від бойових дій та зростання замовлень в ізраїльському військово-промисловому комплексі.

Сам Кушнер тоді відкинув ці закиди, назвавши висновки журналістів хибними та запевнивши, що ані він особисто, ані фонд Affinity Partners не володіли прямими частками в ізраїльській компанії та не мали впливу на її управлінські рішення.

Нагадаємо, видання Politico з посиланням на обізнаних з переговорами співрозмовників писало, що Трамп висловив критику на адресу Європи через фінансову підтримку України на мільярди доларів. Зазначалось, що нібито він не уточнював окремі держави, а висловлювався загалом, підкресливши "високі людські втрати у цій війні" та заявивши про необхідність припинити витрачати кошти на відповідні цілі.

Також ми писали, що згодом в адміністрації президента Франції Емманюеля Макрона офіційно заперечили інформацію, поширену раніше в окремих медіа, про те, що американський лідер Дональд Трамп нібито закликав європейських партнерів зупинити надання оборонної допомоги Києву.