Тристоронній саміт за участю лідерів Сполучених Штатів, Китаю та Росії став свідченням повної безпорадності Європейського Союзу (ЄС) та перебування на периферії глобальної політики.
Про це йдеться у колонці для британського видання The Telegraph редактора з питань оборони та закордонних справ Кона Кофліна.
Інтереси "великої трійки" в Шеньчжені
Як йдеться у статті, попри те, що до зустрічі в китайському Шеньчжені прикута увага всього світу, а дехто порівнює її з історичною Ялтинською конференцією 1945 року, аналітик наголосив на принциповій різниці.
Якщо в часи Ялти європейські країни відігравали ключову роль, то зараз, за словами Кофліна, "європейців просто не видно — їм ледве вдається знайти місце за столом переговорів, не кажучи вже про те, щоб визначати їхній порядок денний".
"Хоча порівняння переговорів цього тижня в Шеньчжені та Ялтинської конференції наприкінці Другої світової війни неминуче проводилися, між цими двома подіями є деякі очевидні відмінності. Ялта — принаймні на папері — була самітом союзників, і європейці, в особі бульдога Вінстона Черчилля, відіграли домінуючу роль", — йдеться у статті.
Аналітик зауважив, що кожен із лідерів має власні стратегічні цілі на цьому майданчику, зокрема, лідер США Дональд Трамп прагне врегулювати торговельні суперечки з Пекіном, а також досягти давньої мети — припинення вогню у війні Росії проти України.
Клава КНР Сі Цзіньпін фокусується на економічному діалозі зі США та поглибленні військово-оборонної кооперації з Москвою.
Диктатор РФ Володимир Путін на тлі саміту АТЕС уже встиг зробити гучні заяви про нібито лідерство економіки РФ в Європі та втрату промислового потенціалу ЄС через санкції, попри те, що, за прогнозами експертів, російське ВВП у 2026 році сповільниться до 0–1%.
Внутрішня слабкість ЄС як головна причина ізоляції
На переконання експерта, усунення Європи від вирішення ключових світових проблем є наслідком її власних хронічних криз.
Внутрішні розбіжності та нездатність сформувати єдину згуртовану позицію щодо найважливіших викликів сучасності — таких як війна в Україні чи ситуація навколо Ірану — призвели до того, що європейські столиці втратили здатність впливати на глобальний порядок денний, наголосив він.
"Джаред Кушнер, зять Трампа, який очолює американський напрямок мирних переговорів щодо України, не втримався від глузливого зауваження стосовно занепаду ролі Європи, коли минулими вихідними обговорювалася можливість участі європейців у майбутніх перемовинах. Перегукуючись із відомим дотепом Генрі Кісінджера, Кушнер іронічно зауважив: було б неабияким досягненням, якби європейці змогли "знайти бодай одну людину, яка говорила б від їхнього імені", — додав він.
Після того, як 18 листопада Путін і Трамп коротко привіталися на урочистому прийомі, вже на наступний день, 19 листопада, китайський лідер прийматиме обох президентів на повноформатній тристоронній зустрічі.
Як розповідав "Апостроф", лідер КНР Сі Цзіньпін особисто зустрів президента США в аеропорту, що є незвичайним кроком. Він не зустрічав Трампа, коли той відвідав Пекін у травні.