Унаслідок ударів Сил оборони України по російській нафтопереробній інфраструктурі Росія вже могла втратити близько 65–70 млрд доларів. Ідеться не лише про недоотримані доходи від експорту нафтопродуктів, а й про прямі витрати на відновлення пошкоджених об'єктів. Подальше виведення з ладу нафтопереробних потужностей може спричинити в РФ енергетичну кризу, яка згодом здатна перерости в політичну.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц.

За словами Саркіца, скорочення російських потужностей із переробки нафти приблизно на 45% за кілька тижнів є значним результатом. Водночас Україні необхідно продовжувати системно завдавати ударів по цій галузі. Це має обмежити фінансові можливості країни-агресора, адже доходи від експорту пального допомагають Росії фінансувати військово-промисловий комплекс і продовжувати війну.

Експерт пояснив, що у 2024 році Росія заробляла на експорті паливно-мастильних матеріалів близько 55–60 млрд доларів. Частина цих коштів надходила до державного бюджету, а решта залишалася в компаній, які також сплачують податки.

"І тому руйнація навіть 45%, безумовно, це є прогрес, великий прогрес, але нам треба працювати і надалі, щоб збільшувати цей відсоток і сповільнити саме діяльність нафтопереробної галузі", - зазначив Саркіц.

За словами Саркіца, пошкодження нафтопереробних заводів і великих розподільчих вузлів, зокрема Калейкіно та Самари, б'є одночасно по внутрішньому забезпеченню Росії та її експортних доходах. Експерт зауважив, що загальні втрати РФ через скорочення експорту нафтопродуктів із доданою вартістю та прямі витрати на відновлення пошкодженої інфраструктури вже сягають десятків мільярдів доларів.

Він виділив три основні наслідки українських ударів по російській нафтопереробці. Перший - економічний: скорочення експортних доходів і надходжень до бюджету РФ. Другий - зовнішньополітичний: Росія втрачає репутацію стабільного постачальника енергоносіїв. Третій - внутрішній: проблеми з пальним можуть посилювати невдоволення серед представників великого бізнесу, аграріїв і логістичної галузі.

"Внутрішньополітична політична криза, енергетична криза. Спочатку буде енергетична, яка потім в результаті може призвести до політичної. Ключове тут може, тому що Російська Федерація є диктаторською структурою керування країною і навіть незадоволення великого бізнесу, логістичної інфраструктури, аграріїв, візьмемо населення, яке взагалі в кінці знаходиться, воно не призведе до того, що будуть якісь політичні зміни", - зазначив експерт.

Саркіц наголосив, що суттєвіші наслідки для Росії можуть настати, коли рівень виведених із ладу нафтопереробних потужностей сягне 60–65%. За його оцінкою, це може призвести до енергетичної кризи, яка згодом здатна перерости у внутрішньополітичну.

Скільки Росія вже втратила через удари по НПЗ

За словами експерта, прямі збитки та державна підтримка приватних компаній для відновлення пошкоджених об'єктів уже перевищили 22 млрд доларів.

Крім того, Росія недоотримує доходи через скорочення експорту готових нафтопродуктів. Водночас повністю припинити продаж нафти країна не змогла: частину обсягів, які раніше перероблялися на готову продукцію, почали експортувати як сировину.

"Вони перестали експортувати продукцію і постачати своїм замовникам з доданою вартістю. Але вони збільшили експорт сирої нафти. Це не співставні речі", - пояснив експерт.

За приблизними підрахунками Саркіца, через скорочення експорту паливно-мастильних матеріалів Росія могла недоотримати близько 40 млрд доларів. Ще 22-25 млрд доларів становлять прямі збитки та витрати на відновлення інфраструктури. Таким чином, загальні втрати РФ уже можуть сягати 65-70 млрд доларів.

Блокування Азовського моря створює проблеми для російського експорту

Ще одним напрямом економічного тиску на Росію Саркіц назвав порушення морської логістики через Азовське море. За його словами, приблизно 25% російського експорту аграрної продукції раніше проходило через Таганрозький канал, далі - Керченською протокою до Чорного моря.

Експерт стверджує, що з початку 2026 року Сили оборони України почали ефективно завдавати ударів по цій логістичній артерії, через що російські судна фактично перестали виходити через неї до Чорного моря.

За оцінкою Саркіца, цей маршрут забезпечував російським компаніям приблизно 10-12 млрд доларів доходів від експорту аграрної продукції. Водночас Росія не втратила можливість експортувати ці товари повністю, а почала використовувати альтернативні маршрути - через Балтійське море, Північний морський шлях та інші напрямки. Однак це здорожчує логістику й зменшує прибутки експортерів.

Додатковим чинником блокування експорту експерт назвав пошкодження Керченського мосту. За його словами, зруйнований проліт завдовжки 287 метрів і вагою понад 6 тисяч тонн упав у море та перешкоджає проходу суден між Азовським і Чорним морями.

"Щоб відновити, необхідно буде розрізати в морі цю конструкцію, що, в принципі, можливо, але це буде достатньо довго, може зайняти і кілька місяців, мабуть, і може зайняти навіть і рік. І, відповідно, ця артерія, цей прохід, він буде увесь цей час продовжувати бути заблокованим", - пояснив Саркіц.

"Апостроф" повідомляв, що у ніч проти 19 листопада Кримський міст через Керченську протоку знову опинився під атакою. Місцеві жителі повідомляли про вибухи та два влучання в залізничну частину переправи. Після атаки рух поїздів тимчасово зупинили, а призначений Росією "голова" Криму Сергій Аксьонов заявив про оцінку завданих збитків.

Рух поїздів через Кримський міст, який призупинили після повторного удару, планують відновити сьогодні, орієнтовно о 16:00. Окупаційна влада заявляє, що залізничники працюють над ліквідацією наслідків атаки.

На тимчасово окупованому Кримському півострові після пошкодження Кримського мосту зросли попит на пальне та скуповування товарів першої потреби. Місцеві жителі побоюються перебоїв із постачанням і можливої подальшої ізоляції.

Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив, що внаслідок українських ударів по Кримському мосту Росія зіткнулася з новими логістичними проблемами: рух потягів зупинено, а в окупованому Криму почалася паніка через можливі перебої з постачанням пального.