Україна частіше атакує російські нафтопереробні заводи, оскільки вони мають нижчий рівень захисту та є доступнішими цілями. Натомість для ураження підприємств російського військово-промислового комплексу (ВПК) потрібні ракети, а таких ударів поки що було значно менше.

Про це в ефірі Radio NV заявив військовий експерт, засновник благодійної організації "Реактивна пошта" Павло Нарожний.

За його словами, російські оборонні підприємства зазвичай розташовані на значній відстані від лінії фронту. Крім того, вони займають менші площі, а виробничі потужності можуть бути приховані під землею або всередині ангарів, що ускладнює їх виявлення та ураження.

Водночас експерт звернув увагу на нещодавню атаку Сил оборони України по заводу з виробництва електроніки в російському Орлі. Для удару, який припав на об'єкт приблизно за 300 км від державного кордону України, застосували ракети Storm Shadow.

Нарожний зазначив, що раніше українські удари цими ракетами по російській території відбувалися на відстані до 250 км від кордону. Це пояснювалося тим, що Україна отримувала експортну версію Storm Shadow з обмеженою дальністю польоту.

"Раніше всі удари ракетами Storm Shadow були на відстані до 250 кілометрів від держкордону, оскільки нам передавали ракети експортної модифікації до 250 кілометрів. Зараз ми побачили 300 кілометрів, це означає, що нам передали ракети з дальністю до 500 кілометрів. Це вперше ми такі ракети вочевидь отримали", — відзначив експерт.

На думку Нарожного, ракетні удари по підприємствах російського ВПК можуть бути значно результативнішими за атаки безпілотників. Однак для системного впливу на оборонну промисловість Росії Україні необхідно збільшити кількість таких ударів.

Експерт наголосив, що для цього потрібні як ракети українського виробництва, так і озброєння від міжнародних партнерів. Водночас він застеріг від надмірного зосередження ресурсів лише на розробці балістичних ракет. На його переконання, нарощування виробництва крилатих ракет також могло б забезпечити вагомий результат.

"Нам потрібні ракети як власного виробництва, так і від наших партнерів. Я навіть скажу таку річ — зараз дуже багато говорять про балістичні ракети. Але в нас є великий ризик дати велику кількість ресурсів на ці балістичні ракети. Якби в нас була велика кількість, наприклад, "Нептунів", щоб ми в день могли робити 15–20 пусків, то це, можливо, навіть перекрило б нам потребу в балістиці. Адже ми ці гроші могли б перерозподілити на масове виробництво крилатих ракет", — додав Нарожний.

Окремою перешкодою для масштабування виробництва крилатих ракет в Україні залишається нестача потужностей із виготовлення реактивних двигунів. За словами експерта, розв'язання цієї проблеми дозволило б суттєво збільшити кількість ракет і посилити спроможності України завдавати ударів по російських підприємствах ВПК, командних пунктах та інших важливих об'єктах на території РФ.

Росія системно змінює тактику ударів по енергетиці України, атакуючи ключові вузли передачі електроенергії, незахищене обладнання підстанцій та об'єкти генерації. Таким чином ворог намагається ускладнити передачу електроенергії, виробленої на атомних електростанціях, до споживачів і максимально послабити енергосистему напередодні зими.