Верховна Рада ухвалила закон, який змінює правила доступу судів до банківської таємниці, отриманої Національним банком України від європейських регуляторів. За документ №15555 проголосували 268 народних депутатів. Нові обмеження стосуватимуться судів у цивільному та господарському судочинстві.
Про це йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту №15555, зареєстрованого 24 серпня 2026 року, передає "Апостроф".
Кого торкнуться нові правила доступу до банківської таємниці
Документ передбачає зміни до Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України. Вони мають визначити, за яких умов суди зможуть отримувати інформацію, що становить банківську таємницю і яку Національний банк одержуватиме від центральних банків та фінансових регуляторів країн ЄС.
Обмеження не поширюватимуться на кримінальне та адміністративне судочинство. Саме такі винятки передбачені в пояснювальній записці до законопроєкту.
Також документ встановлює додаткову умову для розкриття Національним банком конфіденційної інформації, отриманої від органу банківського нагляду іншої держави. Для цього потрібна буде згода відповідного органу, а використовувати інформацію можна буде лише з метою, зазначеною в цій згоді.
Чому Україна змінює правила розкриття банківської таємниці
Законопроєкт розробили для узгодження українського законодавства з Директивою 2013/36/ЄС. Це один із кроків, необхідних для виконання умов переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
У пояснювальній записці зазначено, що у 2016 році Європейське банківське управління (EBA) негативно оцінило відповідність українських правил конфіденційності європейським вимогам. Серед зауважень було й те, що банківська таємниця в Україні могла надаватися за рішенням будь-якого суду. Натомість європейська директива передбачає доступ до такої інформації для визначених категорій судів.
Також EBA звернуло увагу на ширший, ніж передбачено директивою, перелік органів, яким Національний банк міг передавати конфіденційну інформацію, та відсутність вимоги отримувати пряму згоду на її розкриття від регулятора іншої держави.
За інформацією з пояснювальної записки, відсутність позитивної оцінки перешкоджала обміну інформацією між Національним банком і центральними банками та фінансовими регуляторами країн ЄС. Зокрема, це ускладнювало отримання даних для банківського нагляду та протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.
Як закон вплине на співпрацю Нацбанку з європейськими регуляторами
Ухвалення закону має створити правові умови для обміну конфіденційною інформацією між Національним банком України та європейськими регуляторами. Це також має допомогти отримати позитивну оцінку EBA щодо відповідності українських правил європейським вимогам.
У пояснювальній записці вказано, що законопроєкт пов'язаний із виконанням зобов'язань України за Угодою про асоціацію з ЄС та умов для закриття переговорного розділу "Фінансові послуги".
Нагадаємо, Верховна Рада 10 листопада ухвалила за основу законопроєкт №14327-д, необхідний для підготовки України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). За документ проголосували 249 народних депутатів. Він передбачає зміни до 19 законодавчих актів, зокрема посилення фінансового моніторингу та захисту викривачів.