Росія таємно мобілізує нових військових для війни проти України — Foreign Policy

За майже п’ять років повномасштабної війни проти України одним із найсерйозніших ударів по здатності Кремля контролювати суспільні настрої стала оголошена у вересні 2022 року мобілізація 300 тисяч росіян. Її наслідки виявилися настільки відчутними, що Володимир Путін, як вважають оглядачі, намагається уникнути повторення такого сценарію.

Про це пише Foreign Policy.

Відтоді минуло вже понад п’ять тижнів після парламентських виборів у Росії, однак Кремль так і не оголосив про нову хвилю мобілізації. Влада неодноразово заперечувала підготовку такого рішення. За підрахунками The Moscow Times, лише протягом трьох місяців перед виборами подібні заяви пролунали 18 разів.

Втім, відсутність офіційного указу не свідчить про те, що Росія припинила залучати громадян до війни. Foreign Policy наголошує: нова мобілізація може відбуватися без гучних оголошень і додаткових рішень президента.

"Ті, хто чекає на урочисту заяву, за якою послідує масовий наплив людей до кордону, найімовірніше, будуть розчаровані — адже для нової мобілізації жодного додаткового указу не потрібно", — зазначає видання.

Мобілізація 2022 року юридично не завершена

У травні 2023 року Верховний суд Росії постановив, що мобілізаційний період починається з моменту її оголошення і триває до офіційного завершення відповідним указом. Однак Путін такого документа досі не підписував.

Відтак російська влада продовжує ухвалювати нормативні акти, спираючись на чинний мобілізаційний статус. Це означає, що з юридичного погляду мобілізація в Росії не припинялася з 2022 року, а для подальшого залучення людей до війська Кремлю не обов’язково оголошувати нову кампанію.

Наразі російська влада не зіткнулася з настільки критичним дефіцитом особового складу, щоб відмовитися від системи набору, яка поєднує значні грошові виплати з вибірковим тиском на громадян. Попри значні втрати російської армії, які, за наведеними у матеріалі оцінками, становлять 30–40 тисяч військових щомісяця, механізм залучення контрактників продовжує працювати, хоча й зазнає дедалі більшого навантаження.

Росіян дедалі частіше змушують підписувати контракти

Водночас набір добровольців не завжди дозволяє компенсувати втрати на фронті. Тому російська влада дедалі активніше використовує методи примусу.

З червня незалежні російські медіа повідомляють про випадки так званих облав на чоловіків призовного віку. За даними журналістів, невідомі в цивільному одязі, які пересуваються автомобілями без розпізнавальних знаків, затримують чоловіків на вулицях або безпосередньо на робочих місцях і доправляють їх до військкоматів. Там на них чинять тиск, аби змусити підписати контракт із Міністерством оборони РФ.

Найчастіше об'єктами таких дій стають чоловіки з бідних і віддалених регіонів, які мають борги, перебувають під слідством або опинилися в інших складних життєвих обставинах. Саме їхню вразливість, за оцінками спостерігачів, використовують для поповнення російської армії.

Експерти припускають, що такі методи не обов'язково є прямою вказівкою федерального центру. Москва визначає для регіонів кількісні показники набору військових, тоді як відповідальність за конкретні способи їх виконання фактично перекладається на місцеву владу.

Соціальний склад тих, кого залучають до війська, значною мірою залишається таким самим, як і під час мобілізації 2022 року. Тоді непропорційно велику частку мобілізованих становили жителі національних республік — зокрема Бурятії, Дагестану, Туви та Якутії. Бідність, безробіття, низькі доходи й обмежені можливості працевлаштування, а також обіцяні виплати за контракт робили військову службу одним із небагатьох доступних джерел заробітку.

Нинішні випадки примусового залучення до армії також переважно фіксують у бідніших і віддалених регіонах, зокрема в Пензенській області та Удмуртії. Водночас перевірки й затримання чоловіків призовного віку вже відбуваються і в Москві.

Чи оголосить Путін нову мобілізацію

Попри поширення прихованих методів набору, можливість офіційного оголошення нової мобілізації залишається. За оцінкою Foreign Policy, Путін може вдатися до такого кроку, якщо становище російської армії на фронті суттєво погіршиться або кількість охочих підписувати контракти помітно скоротиться.

Однак новий указ означав би фактичне визнання того, що нинішня система поповнення війська більше не забезпечує потреб Кремля. Крім того, відкрите оголошення мобілізації може знову спричинити суспільне невдоволення та масовий виїзд росіян за кордон — подібно до того, як це сталося після рішення Путіна у вересні 2022 року.

Після 30 жовтня 2026 року частина українців зможе й надалі користуватися відстрочкою від мобілізації без повторного оформлення документів. Понад 90% чинних відстрочок мають продовжити автоматично, якщо право на них підтверджується інформацією в державних реєстрах.