Саміт G20 опинився на межі розколу через розбіжності щодо війни в Україні — Reuters

Суперечності між країнами щодо війни Росії проти України, конфлікту на Близькому Сході та політики Вашингтона стосовно Москви можуть перешкодити учасникам G20 узгодити спільні рішення й підсумкові заяви. Ці питання стануть одним із головних викликів під час дводенної зустрічі міністрів закордонних справ країн "Групи двадцяти", яка відбувається в Атланті 30–31 жовтня.

Про це повідомляє Reuters.

Цього року головування в G20 перейшло до США. Вашингтон прагне використати цю платформу, щоб привернути увагу партнерів до проблем торговельного дисбалансу, а також об'єднати країни, стурбовані домінуванням Китаю на ринку критично важливих мінералів. Водночас війни та їхній вплив на світову економіку залишаються серед найгостріших питань для учасників об'єднання.

Додаткову напруженість створює склад учасників зустрічі. Як зазначає Reuters, США не запросили на захід міністра закордонних справ Південної Африки, натомість у ньому братиме участь очільник російського МЗС Сергій Лавров. Через це деякі європейські представники навіть пропонують провести дві окремі групові фотосесії — одну за участю Лаврова, іншу без нього.

Колишня головна економістка Державного департаменту США за часів адміністрації Барака Обами Хайді Кребо-Редікер вважає, що нинішні розбіжності між державами G20 значно глибші, ніж раніше.

За її словами, Росія, Китай, а також такі країни, як Бразилія та Індія, намагаються зберігати баланс між стратегічним суперництвом Вашингтона й Пекіна. При цьому навіть країнам G7, які традиційно координували позиції перед зустрічами G20, тепер дедалі складніше сформувати спільний підхід.

Державний секретар США Марко Рубіо, зі свого боку, підтримав ініціативу "Pax Silica", покликану об'єднати країни, занепокоєні контролем Китаю над ринком рідкісноземельних та інших стратегічно важливих мінералів.

Однак експерти не очікують швидкого прогресу в цьому напрямку. Вони звертають увагу на попередній випадок, коли міністри торгівлі окремих країн G20 підписали ініційовану США заяву щодо надлишкових промислових потужностей, оскільки учасникам не вдалося досягти спільної позиції.

Кребо-Редікер наголосила, що за таких умов домовитися щодо ключових стратегічних питань буде надзвичайно складно.

Розбіжності через політику США щодо Росії та України

На перебіг переговорів можуть вплинути й останні рішення президента США Дональда Трампа стосовно Росії. Серед них — домовленості щодо закупівлі російського дизельного пального та послаблення окремих санкцій. Ще одним джерелом напруженості залишаються проблеми України, пов'язані з обмеженнями у використанні супутникової системи Starshield.

Кребо-Редікер вважає, що навіть якщо учасники зустрічі відкрито не порушуватимуть ці питання, вони все одно впливатимуть на загальну атмосферу переговорів.

"Навіть якщо це питання не буде порушено, воно, безперечно, залишиться "слоном у кімнаті": США — і Трамп зокрема — зайняли дуже тверду позицію разом із Володимиром Путіним і проти України", — зазначила вона.

Водночас верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що під час зустрічі наполягатиме на посиленні міжнародної підтримки України. Крім того, вона планує домагатися просування механізмів притягнення Росії до відповідальності, зокрема через Спеціальний трибунал і Комісію з претензій.

"Росія має понести відповідальність", — написала Каллас у соцмережі X 29 жовтня.

Один із дипломатів країн G20, який спілкувався з журналістами Reuters, припустив, що частина учасників зустрічі може уникати гострих суперечок зі США. Зокрема, це стосується Канади, Мексики, Індії та інших держав, які продовжують переговори з Вашингтоном щодо торговельних домовленостей.

Раніше ми писали, що ідея проведення тристоронньої зустрічі за участю США, Росії та Китаю нагадує Мюнхенську угоду 1938 року. На думку голови Київського Безпекового Форуму, прем’єр-міністра України у 2014–2016 роках Арсенія Яценюка, російський диктатор Володимир Путін прагне розколоти Європу та відновити сфери впливу Москви.