У вівторок, 10 листопада, Православна церква України вшановує пам’ять святих апостолів від сімдесяти Ераста, Олімпа, Родіона, Сосипатра, Кварта і Тертія. Вони були учнями та сподвижниками апостолів Петра й Павла, проповідували християнство в різних містах і допомагали створювати перші християнські громади. Двоє з них, Родіон та Олімп, за церковним переданням, загинули мученицькою смертю в Римі, а інші присвятили життя служінню Церкві.
"Апостроф" розповідає, ким були апостоли Ераст, Олімп, Родіон та їхні сподвижники, які народні традиції пов’язують із 10 листопада, що підказують прикмети про погоду та чого не радять робити цього дня.
Святий Ераст жив у I столітті й був одним із найближчих сподвижників апостола Павла. У Посланні до римлян Павло передає від нього вітання та називає його міським скарбником (Рим. 16:23). Імовірно, Ераст обіймав відповідальну посаду в Коринфі, де мав можливість служити громаді й водночас долучився до поширення християнства.
Його ім’я згадується також у Другому посланні до Тимофія, де Павло повідомляє, що залишив Ераста в Коринфі (2 Тим. 4:20). Ці біблійні згадки свідчать про те, що він був не випадковим знайомим апостола, а людиною, залученою до його місіонерської діяльності.
За церковним переданням, згодом Ераст залишив світську посаду й присвятив себе церковному служінню. Він став єпископом у Панеаді — місті в Палестині, яке також називали Кесарією Филиповою. Там він продовжував проповідувати християнство та підтримувати місцеву громаду.
Апостол Ераст увійшов до церковної історії як приклад людини, яка використала свої здібності й суспільне становище для служіння іншим. Його життєвий шлях нагадує, що християнське покликання може реалізовуватися не лише через проповідь, а й через відповідальну працю та допомогу громаді.
Святий Олімп, якого також називають Олімпаном, згадується в Посланні апостола Павла до римлян серед християн, яким він передає вітання (Рим. 16:15). За церковним переданням, Олімп був учнем апостола Петра та супроводжував його під час проповіді в Римі.
Там він долучився до християнської громади, яка зростала попри переслідування з боку римської влади. У часи імператора Нерона становище християн було особливо небезпечним: їх звинувачували у ворожості до традиційних римських культів, ув’язнювали й страчували.
Церковний переказ розповідає, що Олімп загинув мученицькою смертю разом з апостолом Родіоном у день, коли в Римі розіп’яли апостола Петра. Їхню загибель Церква вшановує як свідчення непохитності у вірі.
Апостол Родіон, якого також називають Іродіоном, був родичем апостола Павла. Його ім’я згадується в Посланні до римлян (Рим. 16:11). За переданням, Родіон проповідував у різних місцевостях, зокрема був єпископом у Патрах — місті в Ахаї, на території сучасної Греції.
Згодом він залишив єпископське служіння в Патрах і вирушив до Рима разом з апостолом Петром. Там Родіон продовжив проповідь, попри небезпеку переслідувань. За церковною традицією, його схопили й стратили разом з Олімпом у часи Нерона.
Пам’ять цих двох апостолів нагадує про перших християн, які не відмовлялися від своєї віри навіть перед загрозою смерті. Їхнє служіння було пов’язане з апостолом Петром, але вони мали й власну місію — підтримували громаду та поширювали християнське вчення.
Святий Сосипатр походив з Ахаї — історичної області на півночі Пелопоннесу. Апостол Павло згадує його в Посланні до римлян серед тих, хто передає вітання християнській громаді (Рим. 16:21). У церковному переданні Сосипатра називають одним із найближчих учнів Павла.
Згодом він став єпископом Іконії — міста в Малій Азії, де проповідував Євангеліє та опікувався місцевими християнами. За переказами, Сосипатр супроводжував Павла в місіонерських подорожах і допомагав йому поширювати віру серед людей, які раніше дотримувалися язичницьких звичаїв.
Церковна традиція також пов’язує його ім’я з островом Керкіра, нині відомим як Корфу. Там він продовжив проповідницьку діяльність і, за переказами, зазнав переслідувань. Сосипатр помер в Іконії, де служив єпископом.
Святий Кварт також згадується в Посланні до римлян. Павло називає його братом і передає від нього вітання (Рим. 16:23). Докладних біблійних відомостей про його життя немає, однак церковне передання зберегло розповіді про його місіонерську діяльність.
За переказом, Кварт став єпископом Бейрута — міста на узбережжі Середземного моря. Він проповідував серед місцевих жителів, навертав людей до християнства та зазнавав переслідувань через свою віру.
У церковних житіях зазначається, що його проповідь привела до християнства багатьох мешканців міста. На відміну від Олімпа й Родіона, які загинули мученицькою смертю, Кварт, за переданням, помер мирно після тривалого служіння.
Святий Тертій має особливе місце серед сподвижників апостола Павла. Його ім’я згадується в самому Посланні до римлян, причому він залишив коротке свідчення від першої особи: «Вітаю вас у Господі й я, Тертій, що написав цього листа» (Рим. 16:22).
Ця фраза розкриває цікаву деталь з історії ранньої Церкви. Послання до римлян, один із найважливіших текстів Нового Завіту, Павло диктував, а Тертій записував. Отже, він був не лише учасником апостольської громади, а й безпосереднім помічником у створенні письмових послань, завдяки яким християнські громади підтримували зв’язок між собою.
За церковним переданням, згодом Тертій став єпископом Іконії, де продовжив служіння та проповідував християнство. Там він і завершив земний шлях.
Церква вшановує шістьох апостолів разом, хоча кожен із них мав власну історію та особливе служіння. Їх об’єднувала участь у поширенні християнства в перші десятиліття після земного життя Ісуса Христа. Їхні житія нагадують, що становлення Церкви було спільною працею багатьох людей — проповідників, наставників, єпископів і тих, хто допомагав зберігати та передавати апостольське вчення.
Народні традиції 10 листопада
У народному календарі цю дату пов’язували з іменами Родіона та Єраста. Листопад уже нагадував про наближення зими, тому основна увага господарів була зосереджена на домашніх запасах, утепленні осель і турботі про худобу.
Одним із звичаїв, які пов’язують із Родіоновим днем, було освячення хліба й солі в церкві. Ці продукти в українській традиції мали особливе символічне значення: хліб уособлював достаток і життя, а сіль — гостинність, добробут і міцність родинних зв’язків. Освяченим хлібом могли пригощати членів родини, а також домашніх тварин, бажаючи їм здоров’я та захисту від хвороб.
Хліб і сіль вважали знаком примирення. За народними уявленнями, спільна трапеза або частування цими продуктами допомагали припинити сварку, відновити добрі стосунки між родичами й сусідами. Тому день можна було присвятити примиренню з тими, з ким людина давно не спілкувалася.
У цей період селяни також перевіряли комори та льохи, перебирали овочі, стежили, щоб запаси не псувалися від вологи й холоду. Особливу увагу приділяли зерну, борошну, сушеним грибам, ягодам і плодам — усьому, що мало допомогти пережити зиму. Господарі лагодили огорожі, двері й дахи господарських будівель, готували дрова та утеплювали місця, де тримали худобу.
Довгі листопадові вечори ставали часом для домашньої праці. Жінки пряли, шили й лагодили одяг, чоловіки займалися реманентом та інструментами, діти допомагали по господарству. Такі заняття були не стільки обрядом конкретного дня, скільки звичним сезонним укладом життя перед зимою.
Водночас пам’ять апостолів можна присвятити роздумам про взаємодопомогу та спільну працю. Адже перші християнські громади трималися не лише на проповіді, а й на підтримці одне одного. Віряни можуть помолитися за родину, подбати про самотніх людей, поділитися продуктами з тими, хто опинився у скруті.
Окремих загальноукраїнських обрядів, обов’язкових саме на 10 листопада, церковна традиція не встановлює. Звичаї з хлібом і сіллю та господарські клопоти належать до народної культури й не є церковними приписами.
Народні прикмети про погоду 10 листопада
У листопаді наші предки уважно стежили за туманами, хмарами, вітром і поведінкою птахів. За природними ознаками намагалися зрозуміти, чи скоро прийдуть морози та якою буде погода наприкінці осені:
- Якщо ранок починався з густого туману — очікували відлиги.
- Ясна й сонячна погода вдень, за народними спостереженнями, віщувала відносно м’яку зиму.
- Якщо небо затягнуте хмарами — чекали сильних морозів у грудні.
- Якщо дерева ще не скинули все листя — зима, за повір’ями, мала прийти із запізненням.
- Якщо птахи збираються великими зграями й відлітають — очікували швидкого похолодання.
- Сильний вітер із півночі вважали ознакою наближення холодної погоди.
- Якщо ввечері небо чисте й добре видно зорі — вночі чекали на мороз.
Ці прикмети відображають народні спостереження за природою, а не є науковим способом передбачення погоди.
Що не можна робити 10 листопада
Церква не встановлює на 10 листопада спеціальних заборон на хатню роботу, прибирання, прання чи приготування їжі. Водночас у день пам’яті апостолів вірянам радять уникати сварок, образ, пліток, заздрості й лихослів’я, не тримати зла на близьких і не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.
У народних повір’ях не схвалювали конфліктів у родині та необдуманих слів. Також день вважали слушним часом для примирення, тому не радили навмисно загострювати давні суперечки. Однак такі уявлення належать до народної традиції, а не до церковних заборон.
Що треба зробити 10 листопада
У день пам’яті святих апостолів Ераста, Олімпа, Родіона, Сосипатра, Кварта й Тертія віряни можуть звернутися до них із молитвою про зміцнення віри, мудрість, терпіння та підтримку в складних життєвих обставинах.
Також цього дня можна відвідати храм, помолитися за рідних і близьких, за українських захисників і захисниць та за мир в Україні. Доброю справою буде підтримати самотніх людей, допомогти тим, хто потребує матеріальної чи моральної підтримки, або зробити перший крок до примирення.
Життя апостолів нагадує, що велика справа часто складається з багатьох щоденних зусиль. Хтось проповідував, хтось опікувався громадою, хтось допомагав зберегти важливі слова для наступних поколінь. Їхній приклад закликає не залишатися байдужими й робити добро там, де це залежить від нас.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 9 листопада і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.