У п’ятницю, 13 листопада, Православна церква України вшановує пам’ять святителя Івана Златоустого — архієпископа Константинопольського, одного з найвідоміших проповідників і богословів християнської Церкви. Він прославився красномовством, глибокими тлумаченнями Святого Письма, турботою про бідних і принциповою позицією щодо церковного та суспільного життя. 

«Апостроф» розповідає, ким був святитель Іван Златоустий, чому його називають Золотоустим, які традиції пов’язані з 13 листопада та на що звертали увагу наші предки цього дня.

Життя і духовний подвиг Івана Златоустого, архієпископа Константинопольського

Майбутній святитель народився близько 347 року в Антіохії — одному з найбільших міст Римської імперії. Його батько Секунд був військовим начальником і помер невдовзі після народження сина. Вихованням Івана займалася мати Анфуса, яка присвятила себе родині та подбала про те, щоб син отримав ґрунтовну освіту.

Іван вивчав філософію та риторику в найкращих тогочасних наставників. Серед них був відомий оратор Ліваній, який високо цінував здібності юнака. Завдяки навчанню Іван міг зробити успішну кар’єру в державній або судовій сфері, однак обрав інший шлях — присвятити життя християнській вірі.

Він вивчав Святе Письмо, багато часу віддавав молитві, а згодом усамітнився для аскетичного життя. Кілька років майбутній святитель провів у монастирському середовищі та пустельництві. Суворі умови й тривалі духовні подвиги підірвали його здоров’я, тому він повернувся до Антіохії.

Там Іван прийняв церковне служіння: спочатку був висвячений на диякона, а згодом — на пресвітера. Саме тоді особливо розкрився його талант проповідника. Він пояснював біблійні тексти доступно й переконливо, говорив про моральну відповідальність людини, милосердя, покаяння та необхідність допомагати тим, хто опинився в скруті.

За силу слова й надзвичайне красномовство Івана почали називати Златоустим — тобто «золотоустим». Його проповіді збирали численних слухачів, а тлумачення Святого Письма стали важливою частиною християнської богословської традиції.

У 398 році Івана обрали архієпископом Константинопольським. На цій посаді він не обмежувався церковними обрядами: опікувався бідними, підтримував створення лікарень і благодійних установ, вимагав від духовенства скромності та відповідального ставлення до своїх обов’язків.

Святитель також виступав проти надмірної розкоші й несправедливості, не боявся критикувати впливових людей. Така принциповість спричинила конфлікти з частиною церковної верхівки та імператорським двором. 

Відкриті проповіді Івана Златоустого проти розкоші й зловживань викликали невдоволення серед впливових представників суспільства. Особливо загострилися його стосунки з імператрицею Євдоксією та тими, хто підтримував її при дворі.

У 403 році проти архієпископа виступили його противники. Після церковного собору його усунули з посади та відправили у вигнання. Згодом святителя повернули до Константинополя, однак конфлікт не припинився. У 404 році його знову засудили до заслання.

Останні роки життя Іван провів далеко від столиці, у важких умовах і з погіршеним здоров’ям. Його змушували переходити з одного місця заслання до іншого. Святитель помер 14 вересня 407 року поблизу Коман у Понті, не діставшись до місця нового призначення.

За церковним переданням, його останніми словами були: «Слава Богу за все!»

Основне вшанування пам’яті Івана Златоустого припадає на 13 листопада. Дату обрали тому, що день його смерті збігається зі святом Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього — одним із великих церковних свят. Тож пам’ять святителя відзначають окремо.

У 438 році мощі Івана Златоустого перенесли до Константинополя. Церква вшановує його не лише як видатного проповідника, а й як одного з трьох великих святителів і вчителів — разом із Василієм Великим і Григорієм Богословом. 

Народні традиції 13 листопада

У народному календарі середина листопада пов’язувалася з остаточним наближенням зими. У цей час господарі завершували осінні роботи, перевіряли запаси та готували оселі до морозів.

Окремих загальноукраїнських обрядів, які були б нерозривно пов’язані саме з 13 листопада, не збереглося. Тому звичаї цього періоду переважно мали практичний характер.

У селах перевіряли, чи достатньо заготовлено дров, чи утеплені вікна й двері, чи немає протікань у дахах і господарських будівлях. Упорядковували комори, переглядали запаси овочів, сушених фруктів та інших продуктів, які мали зберігатися протягом зими.

Народні прикмети про погоду 13 листопада

Наші предки уважно спостерігали за природою в середині листопада, намагаючись передбачити, якою буде зима. З цим періодом пов’язували такі прикмети:

  • Якщо вранці на деревах лежить іній — невдовзі може похолодати.
  • Якщо небо затягнуте низькими хмарами — чекали на опади.
  • Якщо вітер посилюється й змінює напрямок — погода може швидко зіпсуватися.
  • Якщо птахи тримаються ближче до людських осель — очікували похолодання.
  • Якщо сніг випав і не тане — зима, за народними спостереженнями, вже близько. 

Що не можна робити 13 листопада

Церква не встановлює спеціальних заборон на повсякденну роботу в день пам’яті Івана Златоустого. Домашні справи, прибирання чи приготування їжі самі собою не вважаються гріхом. Натомість вірянам радять уникати сварок, образ, пліток, осуду та злих слів.

З огляду на повчання святителя, цього дня особливо доречно стежити за власними словами й не принижувати інших. Не варто відмовляти в допомозі людині, яка опинилася в скрутному становищі, або відповідати злом на зло.

Народні звичаї також радили не сваритися з близькими та не з’ясовувати стосунки через дрібниці. Водночас такі перестороги належать до традиційних уявлень, а не до окремих церковних правил.

Що треба зробити 13 листопада

У день пам’яті святителя Івана Златоустого віряни можуть відвідати богослужіння, помолитися за здоров’я рідних і близьких, попросити мудрості, терпіння та сили долати життєві випробування.

До святителя звертаються з молитвами про зміцнення віри, допомогу в складних обставинах, духовне прозріння та вміння жити за християнськими заповідями. Особливо доречно цього дня згадати його настанови про милосердя: підтримати того, хто потребує допомоги, примиритися з людиною, з якою виникла сварка, або просто приділити увагу тим, хто почувається самотнім. 

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 12 листопада і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.