У суботу, 14 листопада, Православна церква України вшановує пам’ять святого апостола Пилипа — одного з дванадцятьох учнів Ісуса Христа, який присвятив життя проповідуванню Євангелія. Він був серед перших, кого Спаситель покликав іти за Ним, а після Вознесіння Христа вирушив поширювати християнське вчення в різних країнах.
Цей день має особливе значення і в церковному календарі: 14 листопада — заговини перед Різдвяним постом, який розпочинається наступного дня, 15 листопада. У народі цей піст називають Пилипівкою — за ім’ям апостола, пам’ять якого вшановують напередодні.
«Апостроф» розповідає, ким був апостол Пилип, як він став учнем Христа, за яких обставин загинув і які традиції пов’язані з цим днем.
Життя і духовний подвиг Апостола Пилипа, учня Ісуса Христа
Святий апостол Пилип походив із Вифсаїди — міста в Галілеї, звідки були родом також апостоли Петро й Андрій. Він добре знав Святе Письмо, вивчав старозавітні пророцтва та очікував приходу Месії.
Згідно з Євангелієм від Івана, Ісус покликав Пилипа словами: «Іди за Мною». Після цього чоловік став одним із найближчих учнів Спасителя.
Пилип згадується в кількох важливих євангельських епізодах. Саме він привів до Ісуса Нафанаїла, якого також називають Варфоломієм. Коли Христос побачив його, то сказав, що це справжній ізраїльтянин, у якому немає лукавства.
Під час чудесного насичення п’яти тисяч людей Ісус звернувся саме до Пилипа з питанням, де можна купити хліба для такої кількості народу. Євангеліст зазначає, що Спаситель запитував це, випробовуючи учня, адже вже знав, що має зробити.
Ще один важливий епізод стався незадовго до страждань Христа. Коли кілька греків захотіли побачити Ісуса, вони звернулися до Пилипа, а той разом з Андрієм передав їхнє прохання Спасителю.
Під час Таємної вечері апостол попросив Ісуса показати учням Отця. У відповідь Христос пояснив, що той, хто бачив Його, уже бачив Отця, адже Він і Отець єдині.
Після Вознесіння Ісуса Христа апостол Пилип вирушив проповідувати Євангеліє. За церковним переданням, спочатку він поширював християнське вчення в Галілеї, згодом відвідав Грецію, Парфію, Сирію та інші землі Малої Азії.
Під час місіонерських подорожей апостол зазнавав переслідувань, однак продовжував проповідувати. У житіях святого згадуються численні зцілення та інші чудеса, які супроводжували його служіння. Зокрема, розповідається, як він повернув зір незрячим і зцілював людей, укушених зміями.
Особливе місце в церковному переданні посідає його перебування у фригійському місті Ієраполі. Там, за переказами, місцеві жителі поклонялися змієві, якого вважали божеством. Пилип молитвою знищив змія та зцілив людей, які постраждали від його укусів. Після цього чимало мешканців міста прийняли християнство.
Проповідь апостола викликала невдоволення язичницьких жерців і місцевої влади. За переказами, правитель міста наказав схопити Пилипа, його сестру Маріамну та апостола Варфоломія. Пилипа засудили до розп’яття.
Навіть перебуваючи на хресті, апостол молився за тих, хто його стратив, і просив Бога вберегти людей від загибелі. У цей момент, за церковним переданням, стався землетрус. Побачивши це, присутні почали просити зняти апостолів із хрестів.
Варфоломій залишився живим, а Пилип помер від отриманих страждань. Його тіло поховали сестра Маріамна та ті, хто прийняв християнську віру завдяки його проповіді.
Церква вшановує Пилипа як апостола, який до кінця залишився вірним Христу, не зрікся своєї віри перед загрозою смерті та присвятив життя поширенню Євангелія.
Пилипівка: що означає цей день у церковному календарі
14 листопада має ще одну важливу особливість: це останній день перед початком Різдвяного посту. Його називають заговинами на Пилипівку — сорокаденний період духовної підготовки до Різдва Христового.
За новоюліанським календарем, якого дотримується ПЦУ, Різдвяний піст починається 15 листопада і триває до 24 грудня включно. Його мета — не лише тимчасове обмеження в їжі, а насамперед духовне очищення, молитва, покаяння та підготовка до зустрічі народження Ісуса Христа.
Напередодні посту віряни традиційно завершують споживання скоромної їжі. Водночас церковне розуміння посту не зводиться до харчових обмежень: важливо стримувати гнів, заздрість, образи, уникати сварок і приділяти більше уваги молитві та добрим справам.
У народі Пилипівку також називали Пилипівським постом. Вона припадала на період, коли осінні господарські роботи вже завершувалися, а люди більше часу проводили вдома. Це був час підготовки до зими, хатніх справ і рукоділля.
Народні традиції 14 листопада
У народному календарі день апостола Пилипа вважали своєрідною межею між осіннім періодом і зимовим укладом життя. Господарі завершували приготування до холодів, перевіряли запаси продуктів, утеплювали оселі та впорядковували господарство.
Оскільки наступного дня починався Різдвяний піст, 14 листопада в родинах готували останню передпісну вечерю зі скоромними стравами. Після цього переходили до пісного харчування відповідно до церковного календаря.
Жінки в цей період займалися прядінням, шиттям та іншими домашніми роботами, а чоловіки завершували справи у дворі й готували господарські приміщення до морозів.
Водночас окремих обов’язкових загальноукраїнських обрядів саме на день апостола Пилипа не існувало. Звичаї могли відрізнятися залежно від місцевості та родинних традицій.
Народні прикмети про погоду 14 листопада
Наші предки уважно стежили за погодою в середині листопада, намагаючись передбачити, коли прийдуть справжні морози та якою буде зима. Із цим періодом пов’язували такі прикмети:
- Якщо на Пилипа небо ясне — очікували морозної, але сонячної погоди.
- Якщо вранці стоїть густий туман — найближчими днями може потеплішати.
- Якщо йде дощ — чекали на затяжну негоду.
- Якщо дерева вкриті інеєм — зима може бути морозною.
- Якщо вітер дме з півночі — очікували швидкого похолодання.
- Якщо сніг випав і не тане — вважали, що зима вже остаточно вступає у свої права.
Що не можна робити 14 листопада
Церква не встановлює особливих заборон на домашню роботу в день пам’яті апостола Пилипа. Прибирання, приготування їжі чи інші повсякденні справи не вважаються гріхом. Важливіше не перетворювати цей день на привід для сварок, образ, пліток і конфліктів із близькими.
Оскільки 14 листопада є заговинами перед Різдвяним постом, не варто сприймати його лише як останню нагоду досхочу поїсти перед обмеженнями. Церква наголошує, що піст має бути часом духовної роботи, а не просто зміною меню.
Народні звичаї також радили уникати сварок і гучних застіль, однак це традиційні перестороги, а не окремі церковні приписи.
Що треба зробити 14 листопада
У день пам’яті апостола Пилипа віряни можуть відвідати богослужіння, помолитися за рідних і близьких, попросити в Бога зміцнення віри, мудрості та сил для подолання життєвих труднощів.
Напередодні Різдвяного посту варто примиритися з тими, з ким виникли непорозуміння, попросити пробачення за образи, допомогти людям у скруті та налаштуватися на період молитви й духовного очищення.
Пилипівка — це нагода не лише змінити харчові звички, а й уважніше поставитися до власних думок і вчинків. Приклад апостола Пилипа нагадує про відданість Христу, сміливість свідчити про віру та готовність служити іншим навіть тоді, коли це вимагає особистої жертовності.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 13 листопада і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.