У четвер, 2 липня, Православна церква України вшановує свято Возложення ризи Пресвятої Богородиці у Влахернах, пам’ять святителів Фотія Київського та Іоанна Максимовича, а також Охтирську ікону Божої Матері — одну з найшанованіших чудотворних ікон в Україні.

"Апостроф" розповідає про духовне значення свята Возложення ризи Богородиці, життєвий подвиг святителів Фотія та Іоанна Максимовича, а також народні традиції і прикмети цього дня.

Згідно з церковними переказами, свято Возложення ризи Пресвятої Богородиці пов’язане з перенесенням чесної ризи Божої Матері до Влахернського храму в Константинополі у V столітті (сучасна назва міста — Стамбул). За переказами, двоє візантійських достойників привезли святиню зі Святої Землі, де вона зберігалася у благочестивої родини.

У церковній традиції риза Богородиці стала символом Її небесного покрову над християнами. Особливо відомий переказ про чудесний порятунок Константинополя від ворожої навали: коли місто опинилося під загрозою знищення, віряни звершили молебень перед святинею і занурили ризу Богородиці у води моря. Невдовзі здійнялася сильна буря, яка розсіяла ворожий флот. Відтоді свято сприймається як знак особливого захисту Божої Матері.

 На честь події явлення Богородиці у Влахернській церкві під час облоги сарацинами-мусульманами в 910 році встановлено православне свято Покрови Пресвятої Богородиці.  За церковними легендами у молитві Матір Божа простягла над Константинополем білий покрив — омофор.

Ця подія згадується і у акафісті Покрову Пресвятої Богородиці:

 Кондак 1

Обраній предвічним Царем, вищій за всяке творіння, неба і землі Цариці, що колись прийшла у Влахернську церкву на молитву, достойне поклоніння з подякою приносячи, як сущі в темряві під твій сяючий омофор з вірою і зворушливістю вдаємося; Ти ж, що маєш державу непереможну, від усяких бід визволяй, щоб ми взивали до Тебе: Радуйся, радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором.

Окреме місце цього дня займає вшанування пам’яті митрополита Фотія Київського і всієї Русі. Святитель жив у XV столітті й прославився мудрим пастирським служінням у непрості часи церковних і політичних змін. За переказами, він відзначався глибокою молитвою, лагідністю та особливою турботою про єдність Церкви. Його шанували як архіпастиря, який умів поєднувати твердість у вірі з любов’ю до людей.

Митрополит Фотій Київський

 

Також Церква вшановує чудотворця Іоанна Максимовича, архієпископа  Шанхайського і Сан-Франциського  — одного з найшанованіших святих XX століття. Святитель Іоанн служив у Китаї, Західній Європі та США, опікуючись православними громадами в еміграції. За численними переказами, він мав дар прозорливості й чудотворення: молився за тяжко хворих, допомагав сиротам і нерідко знав про людські потреби ще до того, як йому про них розповідали. Його життя стало прикладом жертовного служіння людям.

Святитель Іоанн Максимович

 

Особливе місце цього дня посідає й Охтирська ікона Божої Матері. За переказами, її знайшов у XVIII столітті священник біля міста Охтирка під час косовиці. Ікона швидко прославилася чудесними зціленнями, особливо від гарячки та тяжких недуг. До неї зверталися з молитвами про здоров’я дітей, мир у родині та захист від бід.

Охтирська ікона Божої Матері

 

Для вірян цей день є нагадуванням про материнський покров Богородиці, силу молитви та важливість духовної вірності навіть у складні часи.

Народні традиції 2 липня

У народному календарі початок липня вважався періодом, коли літо входить у свою найспекотнішу пору. Люди уважно придивлялися до неба, вітру та рослин, адже вірили, що природа підказує, якою буде друга половина літа.

У день Богородичної ризи в українських селах особливо молилися за дім і родину. Господині прибирали оселю, змінювали рушники біля ікон, запалювали лампадки та просили Божу Матір про захист від негоди, пожеж і хвороб.

Цей день також вважався сприятливим для збирання цілющих трав. Особливо цінували м’яту, материнку, ромашку та звіробій, які сушили на зиму для чаїв і лікувальних настоїв. У народі казали, що трави, зібрані на початку липня, «мають силу сонця».

У деяких регіонах існувала традиція уникати метушні та важкої праці. Люди намагалися провести день спокійно, в молитві та мирі, щоб «не тривожити благословення літа».

Народні прикмети про погоду 2 липня

  • Якщо вранці багато роси — день буде ясним і спекотним.
  • Якщо небо чисте від світанку — липень буде сухим.
  • Ранковий туман, що швидко розсіюється, — до гарної погоди.
  • Якщо бджоли літають низько — можливий дощ.
  • Гучний спів птахів зранку — до тривалого тепла.
  • Якщо надвечір посилюється вітер — погода зміниться.

Що не можна робити 2 липня

У цей день не радили сваритися, підвищувати голос і тримати образи. У народі вірили, що сварки на Богородичне свято можуть надовго порушити мир у домі.

Також не рекомендували відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, особливо старшим людям і хворим.

Що треба зробити

Вірянам радять помолитися Пресвятій Богородиці про захист родини, мир у домі та здоров’я близьких, а також звернутися до святителів Фотія та Іоанна Максимовича з проханням про духовну мудрість і зміцнення у вірі.

Доброю справою цього дня вважається молитва за рідних, допомога ближнім, милосердя та збереження внутрішнього спокою.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 1 липня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.