Операція «Карфаген», яка починалася з викриття схем прикриття шахрайських колцентрів, із кожним новим епізодом набуває дедалі більшого масштабу. Серед фігурантів розслідування вже опинилися високопосадовці СБУ, Національної поліції, прокуратури та представники кримінального середовища.
А оприлюднені НАБУ записи свідчать, що учасники угруповання обговорювали не лише хабарі й незаконні прибутки, а й фізичну розправу над людьми, які заважали їхньому бізнесу.
Одним із тих, кому погрожували, виявився захисник Маріуполя, колишній російський військовополонений Віктор Лахно з позивним «Лелека». На записах люди, яких журналісти пов'язують із керівництвом наркокартелю «Хімпром», обговорюють, як змусити замовкнути військового, який публічно виступав проти наркобізнесу.
Один зі співрозмовників навіть пропонує забити його молотками. Сам Лахно стверджує, що погрози отримував задовго до оприлюднення записів. За його словами, йому також пропонували гроші за мовчання, а звернення до правоохоронців не дали результату.
«Апостроф» зібрав інформацію про ветерана, який пройшов оборону Маріуполя, пережив 13 місяців російського полону, а після повернення до України вступив у відкритий конфлікт із представниками наркобізнесу.
Що говорили про Віктора Лахна на записах НАБУ
4 листопада 2026 року НАБУ та САП оприлюднили нові матеріали операції «Карфаген», у межах якої розслідують діяльність злочинної організації, причетної, за версією слідства, до шахрайських колцентрів, торгівлі наркотиками, підроблення грошей та корупції серед правоохоронців.
Один з епізодів стосується погроз журналістам і громадським активістам, які виступали проти діяльності мережі магазинів U420, у якій, за даними слідства, збували наркотичні речовини.
На записах чоловік на прізвисько «Мексиканець», якого журналісти ідентифікували як Єгора Буркіна (Левченка), розповідає співрозмовнику, що після розслідувань Bihus.Info діяльністю угруповання почали цікавитися громадські організації.
«Братане, дивись, там після Бігуса, ***, з'явилося 5–6 громадських організацій. Ми всіх повимикали: кому грошей дали, кого попросили», — говорить він.
Однак, судячи з подальшої розмови, домовитися вдалося не з усіма. «Мексиканець» згадує чоловіка 1997 року народження, який брав участь в обороні Маріуполя, перебував у російському полоні та продовжував виступати проти діяльності угруповання.
«Один, бл**, виродок ходить сам по собі... 1997 року народження. Він у полоні був, у цьому, у Маріуполі. Ну, уб***, упертий», — йдеться на записі.
За цим описом журналісти ідентифікували Віктора Лахна. Водночас у наведеному фрагменті розмови його ім'я та прізвище безпосередньо не звучать. Як повідомляє «Цензор.НЕТ», далі Буркін обговорює з чоловіком на прізвисько «Кримінал», якого журналісти ідентифікують як Андрія Осіпова, можливі способи розправи над ветераном.
Серед варіантів називають обливання кислотою та побиття молотками. Осіпов, за даними видання, радить другий варіант. Показово, що в інших епізодах записів учасники угруповання обговорювали можливість нападу на журналіста Дениса Бігуса, який розслідував діяльність мережі U420, що торгувала наркотиками. Фігуранти розглядали варіанти підкупу, залякування та фізичного насильства щодо тих, хто міг завдати шкоди їхньому бізнесу.
Лахно отримував погрози і раніше
Після оприлюднення матеріалів НАБУ Віктор Лахно відреагував на своїй сторінці в Instagram. Він підтвердив, що раніше отримував погрози від людей, яких пов'язує з наркокартелем, і стверджує, що його також намагалися підкупити.
«Я отримував пропозиції взяти гроші. Більшість на моєму місці взяли б. Я отримував погрози від них, і вони були реальними», — написав військовослужбовець.
За словами Віктора Лахна, він звертався до правоохоронних органів, однак належного реагування не дочекався.
«Ніхто не надав мені захист, ніхто не розслідував цю справу, і як ми бачимо з записів, замовнику допомагали представники силових відомств і структури, які знаходяться на лаві підсудних», — заявив ветеран.
Він також стверджує, що до обговорення можливого нападу могли бути причетні представники СБУ. Ці заяви потребують окремої перевірки слідством, зокрема, встановлення ролі кожного з можливих учасників розмов.
Лахно звернув увагу й на те, що підозрювані в резонансних кримінальних справах нерідко отримують можливість вийти з-під варти після внесення застави. На його думку, це ставить під сумнів ефективність правоохоронної та судової системи, особливо коли йдеться про можливий вплив організованої злочинності на посадовців.
Окремо військовослужбовець звертався до керівника Офісу президента Кирила Буданова, залишивши коментар під його дописом в Instagram, у якому наголошувалося, що закон має бути один для всіх.
Хто такий Віктор Лахно: від АТО до оборони Маріуполя
Віктор Лахно народився у 1997 році. Він родом із Запорізької області, а до війська долучився ще у 18-річному віці, у 2016 році. Брав участь в Антитерористичній операції на сході України, служив артилеристом.
Початок повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року він зустрів у Бердянську. На той момент Лахно перебував в оперативному резерві та з першого дня намагався повернутися до армії.
В одному зі своїх інтерв'ю виданню «Приморка.City» ветеран розповідав, що одразу вирушив до військкомату. Однак через велику кількість добровольців його не встигли оформити. Коли російські війська окупували Бердянськ та частину Запорізької області, Лахно разом з іншими добровольцями долучився до спротиву на окупованій території.
Вони патрулювали населені пункти, стежили за пересуванням російських військ, а під час одного з бойових епізодів, за словами ветерана, навіть захопили кількох окупантів у полон та заволоділи їхньою зброєю і технікою. Згодом, коли росіяни почали прочісувати населені пункти та розшукувати учасників спротиву, Лахно зміг вибратися на підконтрольну Україні територію.
У Запоріжжі він дізнався про набір добровольців для участі в операції з підтримки оточеного Маріуполя та погодився вирушити до міста. 4 квітня 2022 року Лахно разом із двома іншими добровольцями прибув гелікоптером до Маріуполя. Це була одна з надзвичайно ризикованих авіаційних операцій, які українські військові проводили для доставки боєприпасів, медикаментів, продовольства та підкріплення захисникам міста, а також евакуації тяжкопоранених.
В інтерв'ю NV ветеран зізнавався, що спочатку навіть не знав, у який спосіб потрапить до Маріуполя. Він припускав, що йдеться про наземну операцію з деблокади міста. За його словами, вже після прибуття до Маріуполя українські військові потрапили під артилерійський обстріл. Лахно воював на лівобережжі міста.
Під час одного з мінометних обстрілів отримав поранення ноги, уламки також пошкодили йому спину. Пораненого військового доправили до одного з підземних бункерів «Азовсталі», де медики провели операцію. Попри травми, згодом він намагався повернутися до виконання бойових завдань.
У розмові з NV Лахно так згадував ті дні: «Усе палало, усе диміло, усім було складно. Хлопцям, військовим. [...] Ми були відокремлені від цивільного світу, бо були в оточенні. Хлопцям було складно морально, і не лише морально. Але воювали».
17 травня 2022 року разом з іншими українськими захисниками Маріуполя він за наказом командування вийшов із території «Азовсталі» та потрапив у російський полон.
13 місяців російського полону та повернення на фронт
У російському полоні Віктор Лахно провів 13 місяців. Спочатку його утримували в Оленівці, згодом перевели до Горлівки. За свідченнями ветерана, українські військовополонені перебували у переповнених бараках, страждали від постійного голоду, побиттів та психологічного тиску.
В Оленівці, за його словами, в одному з бараків, розрахованому приблизно на 200 людей, одночасно перебували до 700 полонених. Людям доводилося спати на бетонній підлозі, а їжу видавали невеликими порціями, часто не залишаючи достатньо часу, щоб її з'їсти.
Лахно також розповідав про побиття військовополонених під час так званої «прийомки», коли російські тюремники змушували українців проходити через коридор охоронців, які били їх палицями.
У полоні він став свідком і наслідків вибуху в Оленівській колонії в липні 2022 року, внаслідок якого загинули десятки українських військовополонених. Родина протягом кількох місяців не знала, де перебуває Віктор і що з ним відбувається. У червні 2023 року його звільнили в межах обміну військовополоненими.
Після повернення до України Лахно пройшов реабілітацію та знову долучився до військової служби. Паралельно він почав займатися громадською діяльністю, зокрема підтримкою родин українських військовополонених. У вересні 2026 року в інтерв'ю NV ветеран розповідав, що звільнився з армії та займається громадською роботою.
Водночас, як стало відомо «Апострофу» з власних джерел, нині Віктор Лахно знову повернувся на фронт і продовжує захищати Україну від російської агресії.
Чому Лахно конфліктував із наркобізнесом та представниками влади
Після звільнення з російського полону Віктор Лахно став активним учасником громадських дискусій, зокрема щодо діяльності правоохоронних органів, боротьби з корупцією та відповідальності представників влади. Він неодноразово публічно критикував колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
«Андрій Єрмак піариться на війні. Після гучних заяв про фронт улюбленець Зеленського викидає гроші на вибілювання репутації найбільшим ТГ-каналам», — заявляв ветеран в одному зі своїх дописів.
У травні 2026 року Лахно потрапив у центр уваги медіа після інциденту біля Вищого антикорупційного суду. 13 травня після судового засідання, на якому колишньому керівнику ОП обирали запобіжний захід, ветеран кинув у бік Єрмака яйця, однак не влучив. Про цей епізод, зокрема, повідомляло hromadske з посиланням на «Слідство.Інфо».
Однак окремим напрямом громадської діяльності Лахна стала критика мережі магазинів U420, яку журналісти та правоохоронці пов'язують із незаконним обігом наркотичних і психоактивних речовин. Військовослужбовець публікував дописи в соціальних мережах, привертав увагу до діяльності цих магазинів та вимагав від правоохоронних органів належної реакції.
Саме ця активність, судячи зі змісту оприлюднених розмов, і привернула увагу людей, пов'язаних із «Хімпромом». За словами самого Лахна, спочатку йому пропонували гроші, щоб він припинив критикувати діяльність мережі. Згодом почали надходити погрози. При цьому ветеран стверджує, що повідомляв про небезпеку правоохоронцям, однак не отримав ані захисту, ані належної реакції на свої звернення.
Хто такі «Мексиканець» і «Кримінал»
За даними журналістських розслідувань, під прізвиськом «Мексиканець» фігурує Єгор Буркін, відомий за українськими документами як Єгор Левченко. Його називають одним із керівників транснаціонального наркосиндикату «Хімпром», діяльність якого пов'язують із виробництвом та розповсюдженням синтетичних наркотиків, зокрема мефедрону та альфа-PVP.
Буркін має російське походження. За даними журналістів, він перебуває в розшуку в Україні та Росії, а нині проживає за кордоном. У розслідуваннях зазначалося, що він переховується в Мексиці. На оприлюднених записах також ідеться про його контакти з представниками російських спецслужб.
Ще один учасник розмов — чоловік на прізвисько «Кримінал», якого журналісти ідентифікували як Андрія Осіпова. Саме Осіпова НАБУ та САП вважають організатором злочинної організації, до якої, за версією слідства, входили представники кримінального середовища та високопосадовці українських правоохоронних структур. За даними антикорупційних органів, угруповання забезпечувало функціонування шахрайських колцентрів, збут наркотиків, виготовлення підробленої іноземної валюти та контрафактних цигарок.
За версією слідства, правоохоронці отримували неправомірну вигоду за прикриття незаконної діяльності. Зокрема, щомісячна плата за безперешкодну роботу одного шахрайського колцентру могла становити близько 7 тисяч доларів. Слідство також встановлює обставини нападів, викрадень та завдання тілесних ушкоджень, до яких могли бути причетні учасники організації.
Як відреагували на викриття «Карфагена»
Оприлюднені НАБУ матеріали викликали резонанс серед представників влади, журналістів та громадських активістів. 5 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов прокоментував ситуацію в соціальних мережах.
«Закон один для всіх. Посади, звання та повноваження не можуть бути підставою для уникнення відповідальності», – наголосив він.
Буданов також заявив, що ситуація потребує своєчасних і рішучих дій, а розслідування має бути об'єктивним і незалежним.
На матеріали НАБУ відреагував і засновник Bihus.Info Денис Бігус, щодо якого фігуранти справи також обговорювали можливість нападу. У відеозверненні від 5 листопада журналіст з іронією прокоментував обговорення можливості виманити його за кордон і застосувати фізичне насильство. Водночас Бігус зазначив, що найбільше його вразили не погрози з боку кримінальних авторитетів, а можлива співпраця високопосадовців правоохоронних органів із представниками злочинного середовища.
«Чого ти не очікуєш, це того, що топи по всіх органах тупо працюють на натуральних мурчиків з 90-х», – заявив журналіст.
5 листопада голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин звернувся до Офісу генерального прокурора, Нацполіції та ДБР з вимогою перевірити інформацію про можливу підготовку насильницьких дій щодо журналістів. Окремо Юрчишин попросив перевірити можливу причетність представників правоохоронних органів до таких погроз.
На ситуацію відреагувало й керівництво СБУ. 4 листопада очільник Служби безпеки Олександр Поклад повідомив про звільнення з посад двох високопосадовців, які стали фігурантами розслідування. Поклад заявив про співпрацю СБУ з НАБУ та САП і звернувся безпосередньо до «Мексиканця» із закликом добровільно прибути до України та здатися правоохоронцям.
«Або ми самі знайдемо, де б він не переховувався. Досвід у нас є», — наголосив очільник СБУ.
Що відомо про розслідування і чи отримав Лахно захист
Станом на 7 листопада НАБУ та САП повідомили про підозру п'ятьом учасникам злочинної організації, викритої в межах операції «Карфаген». За даними слідства, до її складу входили щонайменше 12 осіб, серед яких представники правоохоронних органів та кримінального середовища. Серед підозрюваних — організатор угруповання, посадовці СБУ та Нацполіції, а також інші учасники організації.
Вищий антикорупційний суд уже почав обирати їм запобіжні заходи. Зокрема, одному з високопосадовців Національної поліції суд обрав тримання під вартою з можливістю внесення застави у 15 млн гривень. А 6 листопада ВАКС також обрав запобіжний захід колишньому першому заступнику начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергію Дуці — тримання під вартою з альтернативою застави у 65 млн гривень.
Водночас окремі обставини погроз на адресу Віктора Лахна залишаються нез'ясованими. Наразі публічно немає підтвердженої інформації про те, чи розслідувалися попередні звернення військовослужбовця щодо погроз, чи перевіряли правоохоронці можливу підготовку нападу на нього та чи були вжиті заходи для його захисту.
Оприлюднені матеріали також не дають підстав стверджувати, що погрози були реалізовані. Однак записи НАБУ та свідчення самого ветерана порушують питання не лише про можливі злочинні наміри учасників угруповання, а й про те, чи могли правоохоронці своєчасно запобігти загрозі.
Адже йдеться про людину, яка пройшла оборону Маріуполя, отримала поранення, пережила російський полон і після повернення до України публічно виступила проти діяльності наркобізнесу.
Тепер слідству належить встановити, хто саме обговорював розправу над Віктором Лахном, наскільки реальними були ці погрози та чи причетні до них представники українських правоохоронних органів.