Україні дедалі складніше відновлювати енергетичну інфраструктуру після російських обстрілів через дефіцит обладнання, нестачу працівників і повторні удари по вже пошкоджених об'єктах. У холодний період ремонтні роботи можуть тривати до двох тижнів, а повноцінної децентралізації енергосистеми досі не відбулося.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

За словами експерта, розраховувати на таке ж швидке відновлення енергетичних об'єктів, як навесні та влітку, зараз не доводиться. Із настанням холодів зростає споживання електроенергії, а навантаження на мережі та підстанції збільшується. Водночас ці об'єкти залишаються цілями російських ракет і безпілотників.

Корольчук зазначив, що після ударів по великих об'єктах, зокрема теплових електростанціях і високовольтних підстанціях, зазвичай потрібно до двох тижнів, щоб відновити роботу системи за новою схемою подачі електроенергії.

"То в принципі ми так і бачимо, що після того, як завдаються удари по таких великих об'єктах, от теплові електростанції, там великі підстанції високовольтні, так, то десь проходить до двох тижнів часу, доки вдається відлаштувати, по суті, нову схему подачі електроенергії", — пояснив експерт.

Він наголосив, що однією з головних проблем залишається дефіцит обладнання. Часто необхідні комплектуючі не відповідають стандартній номенклатурі, а деяке обладнання надходить без документів і сертифікатів. У таких умовах енергетикам доводиться використовувати те, що вдається отримати.

Корольчук додав, що ремонтні роботи також потребують значних коштів. Йдеться не лише про закупівлю основного обладнання, а й про оплату роботи підрядників та придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт.

"Плюс тривоги, які, на жаль, вони такі стали дуже тривалими і довгими, вони також впливають на те, що працівники, вони фактично в умовах убезпечення свого життя люди якби вони розуміють небезпеку, вони бачили вже багато прикладів, коли були повторні удари по тих самих же ж місцях і відповідно люди гинули. Тому ніхто ризикувати своїм життям не буде", — сказав він.

За словами експерта, ситуацію ускладнює те, що російські війська повторно атакують об'єкти, які вже зазнавали пошкоджень і проходили ремонт. Через це обладнання поступово деградує, а можливості повноцінного відновлення зменшуються.

"Такий головний висновок, що важче зараз здійснювати ремонти, тому що об'єкти, вони вже, скажімо так, знаходяться в такому не просто там пошкодженому стані, мається на увазі вже після ремонтів, тобто які були проведені в ремонтах, вони знову постраждали від обстрілів, на них знову проводили ремонт, вони знову постраждали від обстрілів, тобто такий черговість, так, вона приводить до деградації цих об'єктів, відповідно деградації енергосистеми в цілому", — зазначив Корольчук.

Він пояснив, що в багатьох випадках енергетики вже не можуть повністю відновити пошкоджені об'єкти. Натомість доводиться продовжувати використовувати обладнання, яке залишилося в робочому стані, та замінювати лише ті елементи, для яких є відповідні ресурси.

Корольчук пояснив, що різна тривалість відключень у районах і населених пунктах пов'язана з особливостями роботи енергосистеми та масштабами пошкоджень. Частина споживачів підключена до мереж, які забезпечують критичну інфраструктуру або інші важливі об'єкти. Крім того, деякі ділянки мереж постраждали від обстрілів менше, ніж інші.

За його словами, на одних ділянках електроенергія може бути доступною близько 12 годин на добу, тоді як на інших споживачі отримують її лише протягом п'яти-шести годин.

"Відповідно у тих споживачів електроенергія є, умовно там по графіку там 12 годин, а в інших споживачів, які от в гіршій ситуації, так, на жаль, так, то в них електроенергія може бути і 5 годин там, і 6 годин, тобто тих зараз особливо ми бачимо таку ситуацію критичну. Тому сказати, що, повторю, що це дискримінація свідома, що це комусь дають більше електроенергії, комусь менше, так, на жаль, не можна", — пояснив експерт.

Він додав, що на ситуацію також впливає стан місцевих мереж, трансформаторів і ліній електропередач. Там, де обладнання більш зношене або пошкоджене, можливості забезпечувати споживачів електроенергією обмежені.

Експерт вважає, що повноцінної децентралізації енергетичної системи в Україні не відбулося. За його словами, встановлення газопоршневих електростанцій, великих генераторів і акумуляторних систем забезпечує лише резервні потужності для окремих об'єктів, а не замінює централізовану систему.

Корольчук зазначив, що такі рішення переважно впроваджує бізнес. Окремі багатоквартирні будинки можуть забезпечити себе резервним живленням, якщо мають організоване ОСББ та фінансові можливості. Водночас старий житловий фонд, який обслуговують керуючі компанії та ЖЕКи, здебільшого залишається без таких можливостей.

Він додав, що резервні джерела живлення встановили на окремих соціальних об'єктах, зокрема в лікарнях, школах і дитячих садках, а також на адміністративних та військових об'єктах. Однак цього недостатньо, щоб забезпечити автономну роботу більшої частини житлового фонду.

Корольчук вважає, що майбутню зиму Україна, найімовірніше, проходитиме приблизно в тих самих умовах, що й попередню. Водночас він сподівається на теплішу погоду та посилення протиповітряної оборони, зокрема завдяки отриманню додаткових ракет для перехоплення балістичних цілей.

"Апостроф" повідомляв, що від початку тижня, 2 листопада, Росія здійснила 78 цілеспрямованих атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли виникли нові знеструмлення у Дніпропетровській, Харківській та Чернігівській областях.